Витрати повітря на сушіння:
L = 1000 W / ( d2 – d1), кг/с
де W – кількість випареної вологи, кг/с;
d2, d1 – кількість вологи в повітрі на кінець і початок сушіння, кг пари/ кг сух. повітря.
Витрати тепла на нагрівання повітря визначають за формулою:
Q = L (l1 – l0), кВт
де L – витрати повітря, кг/с;
l1, l0 – питома кількість тепла в повітрі після і до калорифера, кДж / кг.
Витрати пари визначаються за формулою:
D = Q / (i - Cкtк), кг/с
де Q – необхідна кількість тепла, кВт;
і – ентальпія пари, кДж/ кг;
Ск – теплоємність конденсату, кДж/кг К;
tк – температура конденсату, оС.
Запитання для самоперевірки.
1. Класифікація обладнання для одержання сухого молока.
2. Конструкція і принцип дії контактних сушарок.
3. Конструкція і принцип дії дискових розжилювальних сушарок.
4. Конструкція і принцип дії форсунковиїх розжилювальних сушарок.
5. Конструкція і принцип дії допоміжного обладнання.
6. Як визначаються витрати тепла, пари.
7. Конструкція і принцип дії сушарок для твердих молочних продуктів.
8. Правила експлуатації сушильних агрегатів.
Тема 13. Обладнання для виробництва морозива.
Класифікація фризерів для виробництва морозива. Конструкція і принцип дії фризерів періодичної і непреривної дії.
Технологічна, кінематична і аміачна схеми.
Розрахунок витрат холоду.
Обладнання для розфасування і упаковування морозива, принцип дії розфасувально – упаковоних автоматів.
Ескімо – генератори карусельного типу.
Обладнання для загортування морозива. Лінія розфасування морозива.
Обладнання для виробництва вафель і вафельних стаканчиків.
Основні вимоги безпечної експлуатації.
Практичне заняття. Визначення витрат холоду на фрезерування. Складання схем фризера (технологічна, кінематична,аміачна).
Методичні вказівки. Технологічний процес виробництва морозива складається із операцій:
підготовчі операції, зв‘язані з приготуванням суміші;
збивання і заморожування;
дозування морозива;
допоміжні операції по приготуванню і випіканню вафель;
загартування морозива.
Обладнанн, яке використовується в підготовчих операціях (пластинчаті пастерізаційно – охолоджувальні установки для суміші морозива, гомогенізатори, охолоджувачі, резервуари, насоси), вже вивчалися, тому їх необхідно повторити. Треба вивчити конструкцію і принцип дії фризерів періодичної дії, ескімо – генераторів карусельного типу, розфасувально – упаковувальних апаратів і обладнання для загартування морозива. Крім того, треба навчитися визначати витрати холоду на виготовлення морозива і знати конструкцію і принцип дії обладнання для виробництва вафель.
Витрати холоду в фризерах складаються із витрат холоду на охолодження 1 кг суміші до температури замерзання [Ссм (tсм - tз)], на охолодження морозива від температури замерзання до кінцевої температури [См (tз – tм)] і на замерзання води 335Gв.
Холод на компенсацію тепла, яке виділяється в процесі роботи мішалок і ножів, дорівнює 3600 Nηм.
Повні витрати холоду визначаються за формулою:
Q = |
Gм [Cсм (tсм - tЗ) + См (tз – tм) + 335 Gв ] + 3600 Nηм |
ηт |
де Gм – маса морозива, кг/год;
Cсм – теплоємність суміші морозива, кДж/ кг К;
tсм – температура суміші, оС;
tЗ – температура замерзання суміші, оС;
См – теплоємність морозива, кДж/кг К;
tм – температура морозива, оС;
335 – витрати холоду на заморожування 1 кг води, кДж/кг;
Gв – маса замороженої води в 1 кг морозива, кг;
N – потужність, використана фризером, кВт;
ηм – механічний ККД, враховуючий втрати енергії (ηм = 0,7-0,8);
ηт – коефіцієнт, враховуючий втрати холоду (ηт = 0,85-0,95).
Запитання для самоперевірки
1. Призначення фризерів у виробництві морозива.
2. Класифікація фризерів.
3. Які методи охолодження використовуються у фризерах.
4. Технологічна, аміачна системи охолодження фризера непреривної дії.
5. Визначення витрат холоду.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.