Підсумковий тест на тему: "Технологія зберігання і переробки зерна", страница 2

26. Із зниженням сорту борошна для виробництва хліба показники       

      якості (вологості і кислотності) змінюються наступним чином:

      вологість і кислотність зменшується;

+ вологість і кислотність збільшується;

      вологість зменшується, а кислотність збільшується;

      вологість збільшується, а кислотність зменшується.

27. У борошні порівняно з зерном міститься:

     більше жиру і цукру;

+ більше крохмалю і менше жиру;

     більше цукру і менше клітковини;

     менше крохмалю і більше мінеральних речовин.

28. У житньому борошні на відміну від пшеничного міститься:

      більше крохмалю і білків;

+ менше крохмалю і білків;

      менше цукрів і клітковини;

      більше білків і клітковини.

29. Активне вентилювання зернових мас проводити з метою:

      очищення зернових мас від смітних домішок;

      зниження кількості мікроорганізмів;

      поліпшення хімічних показників;

   + збагачення зернових мас киснем.

30. За кількістю якісного ядра і засміченістю круп визначають:

+ сорт;

        розварюваність;

        сипкість;

        вологість.

31. Біологічну цінність круп визначають залежно від:

      виду, номеру;

      способу обробки поверхні;

      зовнішнього вигляду;

+ вмісту поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин.

32. За хімічним складом найбільше білків містять крупи:

        манна, вівсяна;

        рисова, перлова;

        ячна, кукурудзяна;

+ гречана, горох лущений.

33. За хімічним складом найбільше вуглеводів містять крупи:

+ кукурудзяна, рисова;

       вівсяна, ячмінна;

       гречана, горох лущений;

       пшоно, пшенична.

34. Залежно від технології виготовлення розрізняють такі види     вівсяних круп:

       проділ, ядрицю;

+ неподрібнені, плющені;

       подрібнені, шліфовані;

       перлові, ячні.

35. Натура зерна – це:

      вага 1 л зерна, в кг;

   + вага 1 л зерна, в г;

      вага 1 л зерна, в мг;

      відсоток чистого ядра в зерні.

36. Для визначення натури зерна використовують:

       хімічний стакан;

       конічну колбу;

+ літрову пурку;

       колбу К’єльдаля.

37. Основою методу визначення вмісту золи у крупах є:

       висушування у сушильній шафі;

+ озолення у муфельній печі;

       титрування;

       колориметруванння.

38. За призначенням премікси поділяють на:

     продуктивні, профілактичні;

     лікувальні, профілактичні;

     профілактичні, лікувальні, профілактично-лікувальні;

  + продуктивні, профілактичні, лікувально-профілактичні, лікувальні.

39. Для збагачення білково-вітамінних добавок використовують:

        Наповнювачі;

        комбікорми;

        кормо суміші;

    +  премікси.

40. Базові зерносховища призначені для :

+ зберігання оперативних запасів;

       зберігання державних зернових резервів;

       забезпечення сировиною переробних підприємств;

       відвантаження зерна на експорт.

41. Зернова маса – це:

      сукупність різних компонентів;

      сукупність взаємозв’язаних компонентів;

      сукупність компонентів зерна основної культури, домішок,    мікроорганізмів, комах та повітря між зернових проміжків;

+ сукупність взаємопов’язаних компонентів зерна основної культури,

домішок, мікроорганізмів, комах та повітряних зернових проміжків.

42. Показники свіжості зерна – це:

       колір, запах,  смак;

+ колір, запах, смак, блиск;

       колір, запах;

       колір, смак, блиск.

43. Оптимальні умови для розвитку шкідливих комах створюються за температури:

       18…52 ⁰С;

       20…25 ⁰С;

    + 20…28 ⁰С;

       18…30 ⁰С.

44. Комахи гинуть за температури:

         40…45 ⁰С;

         42…48 ⁰С;

         45…50 ⁰С;

+ 48…55 ⁰С.

45. Самосортуванню у разі  вільного падіння твердих часточок зернової

       маси сприяє:

        знижена вологість зернової маси;

        недостатнє очищення зернової маси;

     + парусність;