Визначення фази розвитку організації. Організація у сфері культури та її характерні ознаки. Структура сучасної сфери культури та загальні тенденції її розвитку, страница 5

Величезну роль у збільшенні попиту відіграють поширення Інтернету (який максимально зняв просторово – часові обмеження часу між виробниками, продавцями та покупцями) і глобалізація світової економіки, що інтенсифікували інформаційний обмін і культурну взаємодію між окремими користувачами і країнами. На цій основі йдуть процеси розширення культурної сфери, підвищення рівня художніх стандартів, прискорення поширення художніх новацій та ідей, розширення доступу до культурних цінностей і відкриття всього культурного різноманіття світу широкими масами населення. Водночас слід зазначити, що Інтернет створює нові складні проблеми, пов’язані з дотриманням етичних та моральних норм і способами надання інформації, які потребують свого вирішення. Крім того, він стимулює стандартизацію культурних цінностей, експансію та універсалізацію культурних стереотипів (наприклад, англо – американської музики, західноєвропейського способу життя), викликаючи негативне реакцію з боку поборників національних традицій. Однак, так чи інакше, прогресу збільшенні обсягів вбираної аудіовізуальної інформації людством і, як наслідок, підвищення та диференціація попиту на неї внаслідок поширення інформаційних технологій та Інтернету очевидні.

Інтерес до культури та мистецтва в сучасному суспільстві зовсім обмежується пасивним залученням до них. Він проявляється також в активній участі населення у художній самодіяльності, благодійності, заняттях в аматорських гуртках, у членстві в різних клубах за інтересами. Заможні верстви населення колекціонують твори мистецтва, відкривають приватні музеї, активно беруть участь у філантропічній діяльності.

Посилення ролі досліджуваної сфери в економічному та соціальному прогресі сучасного суспільства визначає підвищення уваги держави до її розвитку:

·  розширюються різні непрямі заходи стимулювання галузі;

·  формується спеціальна урядова політика у сфері культури, спрямована на збереження культурної спадщини, на розвиток усіх видів мистецтва, на підвищення загального рівня культури  в спрощенні доступу малозабезпечених верств населення до культурних цінностей;

·  ухвалюються різні національні програми та проекти. Чимало програм та проектів щодо збереження та реставрації пам’яток культури світового значення здійснюється під егідою ЮНЕСКО, чий список охоронюваних пам’яток культури постійно поповнюється.

Характерна особливість розвитку сфери культури в останні десятиріччя – активне її включення до процесу глобалізацій, розширення міжнародних зв’язків.

Лібералізація світової торгівлі сприяла зростанню міжнародного обміну товарами та послугами культурного призначення. За останні десять років обсяг світового товарообігу, що охоплює досліджувану сферу, о якої входить широкий спектр речової продукції, збільшився майже втричі. Бум мультимедійного бізнесу в 90- ті роки призвів до подальшого стрімкого зростання товарообігу у цій сфері.

У 90- ті роки XX століття найбільшими експортерами товарів та послуг культурного призначення Японія, США та Німеччина, на частку яких припадало 46% загального обсягу даного експорту. За ними йшла Велика Британія, Південна Корея, Франція, Сингапур та Нідерланди. Основними імпортерами були США, Німеччина та Велика Британія, їхня частка в загальному обсязі даного імпорту дорівнювала 40%. Дещо поступались їм Франція, Японія, Гонконг, Італія та Канада.

Дедалі значущим джерелом прибутків ззовні стає міжнародний культурний туризм. Підвищення життєвого рівня, освіти та поінформованості нового покоління надають попитові на туристичні послуги диференційованішого та індивідуалізованого характеру. Зміни у структурі попиту особливо чітко прослідковуються на прикладі розвинених країн, у яких позначився відхід від стандартних форм масового туризму, які були орієнтовані переважно на відпочинок біля моря, до складніших та різноманітніших видів. Сучасний туризм виказує попит на широкий спектр послуг, таких як ознайомлення з природними та історичними пам’ятками, відвідування музеїв, зайняття спортом, запропонування активних видів спорту та розваг, освіта, лікування. Частка зазначених послуг у загальному обсязі міжнародного туризму в останнє десятиріччя швидко зростає. Примітно також, що відвідування закладів культури та огляд архітектурних та інших історичних пам’яток нерідко сполучається із швидкозростаючим діловим туризмом. [2,98 – 102]