· невеликі масштаби та неформальні трудові відносини й творчі групи;
· динамічне довкілля як наслідок впливу (цифрові форми) різних культурних смаків – відмінності за економічними наслідками.
Ці характерні ознаки впливають на те, як менеджери мистецтва застосовують загальну теорію менеджменту в конкретних ситуаціях. Наприклад, надто бюрократичні системи менеджменту (форми, звіти, дотримання послідовності та ієрархії) заважають творчому процесу. Якщо ми ігноруємо неформальну організаційну культуру, митці та інші працівники залишать організацію і будуть шукати робочих місць там, де вони можуть спілкуватися по – своєму. Загалом можна сказати, що культурні організації - як культурна індустрія, що орієнтується більше на промисловість, ринок та зумовлене технологією виробництво культурних продуктів (музичні диски, відеозаписи, книги), - має свій особливий характер. Виробництво, презентація, розповсюдження та освіта в культурі опираються на свободу вираження, яку визнає низка міжнародних угод та, окрім іншого, конвенції ООН. Культурні продукти також захищені загальними та спеціальними правилами та регуляційними нормами авторського права, тому без поваги до творців працювати в галузі культури та мистецтва неможливо. Окрім цього, існують національні та міжнародні норми щодо врахування мистецьких та історичних цінностей в економічних стосунках, у національному та регіональному планування (культурна спадщина). [1, 28 – 30]
1.2 Структура сучасної сфери культури та загальні тенденції її розвитку.
У сучасному постіндустріальному суспільстві культура поряд з освітою, науковими дослідженнями та іншими галузями соціальної та виробничої інфраструктури стає одним із стратегічних чинників економічного та соціального прогресу. Підвищення ролі та значення культури в суспільстві відображається і в економічних показниках її розвитку.
З розширенням застосування авторського права все більше товарів і послуг культурного призначення залучаються до ринкового обігу, ускладнюється галузева структура сфери, що розглядається, збільшуються обсяги міжнародної торгівлі ними. Зростаючий приток ресурсів до цієї сфери пов’язаний насамперед із швидким підвищенням духовних та естетичних потреб людини у сучасному суспільстві. Та посилення впливу культури на якість людського капіталу та економічне зростання. З прогресом інформаційних технологій та Інтернету, які сприяють стрімкому збільшенню інформаційних потоків в економіці та інвестицій культурного обігу між країнами, цей вплив ще більше зростає, підвищуючи, таким чином, внесок культури до розвитку суспільства та процесу глобалізації світової економіки.
До соціально – культурної сфери входить широке коло видів діяльності, спрямованої на задоволення різноманітних потреб населення у товарах та послугах культурного призначення.
До цієї сфери відноситься низка промислових галузей, що на неї працюють:
· виробництво спортивних товарів, аудіо та відеотехніки, фотоапаратури та музичних інструментів, художнього виконання меблів і предметів прикладного мистецтва;
· комплекс галузей інформації, що включає послуги з накопичення, обробки, передавання та використання інформації, друковані та електронні ЗМІ;
· кіноіндустрія, студії звукозапису та відеозапису.
До неї входить також низка галузей сфери послуг:
· фотостудії;
· модельний, рекламний, архітектурний та інші види бізнесу;
· спортивні об’єднання та організації.
Найважливіше місце у структурі соціально – культурної сфери посідають власне установи культури та мистецтва, так звані традиційні «живі» види мистецтва:
· оперні та драматичні театри;
· симфонічні оркестри та естрадні музичні групи;
· музеї, галереї, бібліотеки та архіви.
Така різноманітна структура досліджуваної сфери відображає різноманіття її функцій:
· одні її підрозділи виробляють товари або послуги культурно – рекреаційного призначення (спортивний інвентар, музичні інструменти, архітектурний дизайн тощо);
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.