Особливості фестивальної фази потреба використовувати як «генератор ідей» ідей з – поза організації, потреба в тому щоб зміст повністю визначав форму, домінування гнучких структур, міжнародної мережі, запровадження нових методів стратегічного управління, наприклад інтерактивний стратегічний менеджмент, характерними ознаками є фрагментарна організаційна структура, періоди спокою змінюють часи напруженої роботи, відсутність чіткого розмежування функцій працівників, гнучкі відносини в колективі, винахідливість, інновації, фінансування окремо кожного проекту, мінімальні накладні витрати. Тривалість фази – іноді може чергуватись із фазою стратегії, взаємодія довкола керівництва та автономних видів діяльності, такою організацією є наприклад мистецьке об’єднання Дзиґа. Кризою є те, що організація не визнає достатньою мірою існування таких жорстких інструментів управління, як планування та проектне фінансування. Керівництво повертається до структурування функцій як головного інструменту координації. Неможливо застосувати динамічних дій, бо не можна врахувати чергування періодів напруженої спокійнішої роботи.
Висновки
Отже, ми дослідили що таке організація у сфері культури і які організації входять до цього переліку, виявили які характерні ознаки має організація у сфері культури, а саме - наявність художнього керівництва для контролю за творчим процесом, переважно професійне або нормативне судження про зміст та форму, невеликі масштаби та неформальні трудові відносини й творчі групи, динамічне довкілля як наслідок впливу (цифрові форми) різних культурних смаків – відмінності з економічними наслідками.
Ми охарактеризували структуру сучасної сфери культури та загальні тенденції її розвитку, виявили що до цієї сфери входить, визначили її функції, дослідили під впливом чого змінюється організаційна структура установ культури і мистецтва.
Ми детально вивчили інституційні форми і основні чинники розвитку сучасної сфери культури, виявили що в сфері культури є велике інституційне розмаїття, описали діяльність державних неприбуткових організацій, визначили на що спирається динамічних розвиток сфери культури і що спричиняє підвищення уваги держави до її розвитку.
Ми розглянули ситуативні чинники росту і розвитку організацій у сфері культури, виявили що життєвий цикл організації складається з народження, зростання, розбудови і переорієнтації.
Також розглянули життєвий цикл організації у сфері культури та детально проаналізували його фази: фазу ідей, фазу структури, фазу стратегії та фестивальну фазу. Детально описали про кожну фазу, з чого формується організація, що в ній домінує, як формулюються стратегії, які в організації характерні ознаки, скільки триває період, що відбувається під час кризи і можливі шляхи її вирішення.
В останньому розділі ми спробували визначити за характерними ознаками на яких фазах розвитку перебувають деякі Львівські соціокультурні заклади і запропонували шляхи виходу із кризи і переходу до іншої фази розвитку.
Таким чином, ми розкрили суть визначення фази діяльності організації на прикладі соціокультурних закладів Львова, в контексті діяльності соціокультурних організацій та їхніх особливостей, структури, інституційних форм та основних чинників розвитку культурних закладів.
Список використаних джерел:
1. Гіп Гагоорт. Менеджмент мистецтва. Підприємницький стиль. Львів - «Літопис», 2008. - 358с.
2. Менеджмент у сфері культури. Навчальний посібник. Книга 2. Одеса, 2006. – 373с.
3. B.C.J. Lievegoed, Organisaties in ontwikkeling, Rotterdam, 1984, pp. 44 – 54
4. Mintzberg (1989), pp. 281 – 300.
5. Th. B. J. Noordman, Kunstmanagement, Vuga, Den Haag, 1997.
6. Hagoort (1998), pp. 11 – 14.
7. Marja Eriksson, Patterns of management in four Finnish Festivals, in AIMAC`99, pp. 32 – 41.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.