За останні роки знизився виховний потенціал сільської сім’ї, її матеріальний і культурний рівень, звузилося коло соціального спілкування і соціальна активність. Наявність домашнього господарства створює великі можливості для спільного виконання роботи всіма членами сім’ї, розширення сфери спілкування, формування загальних переживань, потреб, інтересів, устремлінь. Однак цей потенціал сільської родини реалізується не повністю. Зайнятість батьків на селі надає дітям велику свободу, яка допомагає їм пізнавати світ, вчить їх самостійності та сприяє дорослішанню.
Українці надавали великого значення навчанню дітей, яких відправляли “в науку ” після того, як закінчувалися всі сільськогосподарські роботи. Найкращою порою для початку оволодіння грамотою вважався початок зими, коли церква святкувала пророка Наума. У народі говорили: “Батько Наум наведе на ум ”.
У наш час школа відіграє особливу роль у соціальному контексті села. В умовах слабкої інфраструктури села, особливо малого, в якому немає клубу, бібліотеки, позашкільних закладів, своєї парафії, значення школи як головного осередку виховання і соціалізації дітей та молоді дуже зростає. Школа є, по суті, єдиним освітньо-виховним і культурним центром роботи з дітьми і молоддю в сільській місцевості. Це доводить наявність існуючої проблеми в організації рекреаційної діяльності дітей дошкільного віку сільської місцевості. Актуальність, гострота і необхідність практичних рекомендацій зумовили тему та визначили мету дослідження.
Мета дослідження: спроектувати рекреаційну діяльність дітей молодшого шкільного віку, що проживають в сільській місцевості в України. Визначена мета потребувала вирішення таких завдань:
– виявити рекреаційні потреби дітей шкільного віку
– змоделювати програми циклів рекреаційної діяльності для дітей шкільного віку України
– розглянути суб’єктів організації та створення програм рекреаційної діяльності дітей шкільного віку
Об’єкт дослідження. Специфіка життєдіяльності дітей шкільного віку сільської місцевості.
Предмет дослідження. Процес організації рекреаційної діяльності дітей шкільного віку.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розроблені програми рекреаційної діяльності сприятимуть розвитку фізичного, емоційного станів дітей шкільного віку. Реалізація мети, виконання поставлених завдань та у ході перевірки гіпотези курсової роботи потребувало застосування таких методів.
Методи дослідження. Метод історичного і логічного аналізу літературних джерел для вивчення специфіки життєдіяльності дітей дошкільного віку, метод порівняльного та статистичного аналізу для виявлення показників фізичного та емоційного станів студентів, метод рекреаційного моделювання для створення циклів рекреаційної діяльності та їх комбінацій, системний і комплексний підхід застосовано для виявлення суб’єктів що здійснюватимуть рекреаційні послуги програми; метод узагальнення для формулювання висновків.
РОЗДІЛ 1
РЕКРЕАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ
1.1. Сучасний стан соціально-культурних проблем дітей в селі
Непродумане економічне реформування села породило сьогодні цілий комплекс економічних та соціально-культурних проблем, найбільш важливою з яких, з точки зору майбутнього, є проблема соціальної реалізації дитини на селі. Діти, як ніхто інший, відчуває нинішню безперспективність і деградацію життя на селі, зростаючи, при першій же можливості залишають його в пошуках заробітку і кращої долі.
З розвитком суспільства відбуваються зміни у структурі сім’ї та взаємовідносин між окремими її членами: зменшення стабільності, малодітність, послаблення традиційної ролі батька, трудова зайнятість жінок тощо певним чином змінюють взаємини між батьками та дітьми у родинах.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.