За умов практичного втілення модульно-розвивального навчання освітня співдіяльність і ділове спілкування вчителя і учнів на заняттях характеризуються катарсистичними сплесками, полівалентними спонуканнями, конструктивними переживаннями, тобто їхня позитивно вмотивована партнерська співпраця близька до мистецької оскільки: 1) відбувається прямий вплив на емоційну, розумову, моральну і духовну сфери особистості; 2) забезпечується полісмислове розуміння природи об'єкта пізнання, у т. ч. природи, людини, суспільства, мислення; 3) має місце драматизм розвивальної взаємодії (подив, напруження, переживання, захоплення, катарсис тощо); 4) максимально повно використовуються можливості комунікативно-технічних засобів впливу на актуальний психодуховний стан учня (інтонаційне мовлення, образні рухи, темпоміміка і жести та ін.).
План-конспект – це опис логіки самодостатнього розгортання навчального матеріалу одного уроку, тоді як освітній сценарій – наукове висвітлення соціально-культурної логіки мистецьки орієнтованої освітньої співдіяльності осіб різних поколінь, яка чітко визначає специфіку повного модульно-розвивального циклу навчальних занять: від емоційного захоплення, соціальної установки і внутрішньої мотивації до самооцінки й самоконтролю здобутих особистістю знань, умінь, норм і цінностей, її критичної та творчої рефлексії, вчинкових актів і духовних дій у творенні кращого довкілля і власного «Я» в локалізованому освітньому просторі-часі.
Заздалегідь розроблений освітній сценарій потрібен для того, щоб на кожному міні-модулі змоделювати ситуацію драматичного протистояння, в якій ланцюг навчально-сценічних конфліктів вимагає не тільки пізнавального і чуттєвого, а й вольового і духовного зосередження, а відтак, і напруженої внутрішньої роботи особистості над собою. Крім того, він визначає одну або кілька сюжетних ліній мистецького перебігу міжсуб'єктних впливів, що фіксують основні перипетійні кроки, висвітлюють у деталях і ньюансах перебіг розвивальних взаємин і фіксують емоційні стани і духовні дії, яких треба вчителю домагатися як режисеру.
Загальний план проведення блочно-модульного уроку.
1) Тема модуля розбита до 7 навчальних елементів (УЕ). На роботи з кожним навчальним елементом відводиться певний час. Учні повинні пам'ятати про це, цінувати час, відведений уроку.
2) До кожного УЕ поставлено мету і розроблено завдання щодо вивчення навчального матеріалу, даються рекомендації із засвоєння учнями навчального матеріалу (види діяльності учня, які мають форми роботи, способи добування знань, у результаті учень оволодіває різними прийомами самопізнавальної роботи).
3) Рівень знань в кожному УЕ учні оцінюють (проміжний контроль) за п'ятибальною шкалою чи з схемою відзначеною у тесті модуля, що дозволяє учням вчитися уникати недооцінки або переоцінки своїх фізичних можливостей. Отже, кожен учень разом із учителем здійснює управління навчанням, а, працюючи на довірі, учні об'єктивно оцінюють своєї роботи. Оцінку до праці в кожному УЕ учні виставляють в лист обліку знань.
4) УУЕ-0 – ставиться інтегруюча мета. Мета містить у собі тільки вказівку на обсяг досліджуваного матеріалу, а й у рівень її засвоєння. Мета має два рівня: 1) засвоєння матеріалу; 2) орієнтація його використання практично.
Тут-таки УЕ-0 проводиться мотиваційна розмова. Мета мотиваційної розмови у цьому, щоб направити учнів на робочий лад, зацікавити або створити якусь проблемну ситуацію.
5) Перед вивченням модуля проводиться вхідний контроль (УЕ-1) знань, умінь і навиків учнів, щоб лиш мати інформацію про рівень готовності учнів.
6) Далі йде основний етап уроку – вивчення теми модуля (з УЕ-2 до УЭ).
5) Закріплення знань (УЕ-6).
7) Після закінчення роботи з модулем проводиться вихідний контроль, який має показати рівень засвоєння теми модуля.
8) Останній етап – підбиття підсумків (УЕ-7) і рефлексія. Але тут дається різнорівнева інформація про домашнє завдання.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.