Принцип модульності в історії освіти. Порівняльна характеристика класно-урочної і модульної систем навчання, страница 7

7)  конкретизується багатоваріантна технологічна схема втілення цілісного модульного процесу за допомогою проблемно-модульних навчальних програм як інноваційно повноцінного програмно-методичного забезпечення модульної системи навчання, що створюється в ході фундаментального соціально-психологічного експерименту [79].

Отже, в результаті аналізу двох систем, можна стверджувати, що модульна система навчання відрізняється від класно-урочної на рівні базових компонентів, що узагальнено представлені, як призначення і зміст освіти, функції вчителя та учнів, технології та методичне забезпечення педагогічної взаємодії, вимоги до наукового проектування і досвідного втілення цілісного функціонального циклунавчального модуля.

1.3.  Навчальний модуль як основна одиниця модульної технології

Модуль (від лат. modulus — міра): 1) назва важливого коефіцієнта чи величини; 2) частина будови, що слугує одиницею вимірювання; 3) уніфікований функціональний вузол у вигляді пакета деталей (модуль у комп'ютерних системах, у космічному кораблі тощо).

Модуль у педагогіці — це функціональний, логічно зумовлений вузол навчально-виховного процесу, завершений блок дидактично адаптованої інформації.

Навчальний модуль — це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психолого-соціальний розвиток учня і вчителя. Психолого-дидантичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно-адаптована система понять у вигляді системи знань, духовних цінностей.          

Модуль має двофазовий характер. Основне призначення фази проблемно‑предметного модуля – це первинне сприйняття, відкриття й осмислення конкретного змістового модуля. Формувально‑корекційний модуль – це відпрацювання вмінь і навичок, а також способів узагальнення.

Основною формою організації навчання  модульно-розвивальній системі є міні-модуль. Виділяють різні типи міні-модулів.

Установчомотиваційний мінімодуль (У-М). Під час цього міні-модуля визначаються перспективи вивчення теми, відбувається проектування навчальної діяльності; формується внутрішня мотивація до самоосвіти та саморозвитку: а) формування мотивації особистості; б) уведення в термінологічне поле; в) лекція; г) ознайомлення з літературою; ґ) ознайомлення з планом семінарського заняття; д) ознайомлення зі структурно-часовою моделлю модуля; е) випереджальні домашні завдання.

Змістовопошуковий мінімодуль (3-П). Організується всебічне вербально-розумове та образно-графічне моделювання проблемно-діалогічного простору для навчального пошуку нових знань, повна мобілізація всіх можливих засобів пізнавальної діяльності: а) робота в групах; б) робота з додатковою літературою і джерелами; в) «навчаю інших»; г) проблемні завдання й запитання, пошук шляхів їх вирішення.   

Контрольносмисловий мінімодуль (оцінно-смисловий (О-С)). Моделюються ситуації перевірки ступеня оволодіння теоретичними знаннями та потреби їх практичного використання, проводиться проміжна рефлексія правильності та результативності навчання.: а) визначення ступеня оволодіння учнями теоретичного матеріалу;  б) розуміння смислового змісту вивченого матеріалу;  в) пробний контроль (тестові завдання).

Адаптивноперетворювальний мінімодуль (А-П). Сутністю міні-модуля є переконструювання й адаптація теоретичних знань до їх практичного використання.: а) оформлення систематизованих знань за допомогою таблиць, схем, малюнків, графіків;        б) виступи з напрацюваннями: реферативним повідомленням, історичною довідкою; в) застосування теоретичних знань на практиці.

Системноузагальнювальний мінімодуль (С-У). Організується робота з узагальнення та систематизації особистих знань, набутих під час вивчення теми, з визначення їх місця в системі власних уявлень, шляхом тестування й складання знаково-графічних моделей (таблиць, схем, діаграм тощо).: а) семінарське заняття;            б) круглий стіл; в) урок-колоквіум; г) семінарське заняття на основі інтерактивних методів навчання.

Контрольнорефлексивний мінімодуль (К-Р). Проводиться підсумкове оцінювання рівнів оволодіння знаннями, нормами та цінностями шляхом застосування спеціальної модульно-рей- тингової системи.: а) підсумкове оцінювання в різноманітних формах (термінологічний та хронологічний диктанти, тестові завдання і вправи, робота над документами, творча робота);                                 б) взаємозалежність оцінки вчителя й самооцінки учня.