Очисні споруди водопостачання. Визначення повної продуктивності водоочисних споруд, страница 9

К t - коефіцієнт, який залежить від температури води: при t=20 С -

К t =1, при

t=50оС -

К t =1,3.

Дозу соди у розрахунку на Nа2СО3 слід приймати в 3-3,5 раза більше дози вапна у розрахунку на СаО.

Якщо за формулою (3.15) доза вапна

d л , яку визначають за формулою

Д в /28 , мг-екв/дм3, більше величини

⎡ СО

d л = 0,7 ⋅ ⎢2

⎤

+ Л⎥ , мг-екв/дм3,                             (3.16)

⎢     22         ⎥

то у воду, крім вапна у кількості чають за формулою

d л , слід вводити також соду, дозу якої визна-

⎛  Д           ⎞

⎜   в⎟

d c = ⎜   28

− d л ⎟ ⋅100 , мг/л.                                    (3.17)

⎠

Слід передбачати можливість одночасно зі введенням лужних реагентів дозувати гексаметафосфат або триполіфосфат натрія дозою 0,5-1,5 мг/л (у роз- рахунку на Р2О5) – для підвищення ступеню рівномірності розподілення захис- ної карбонатної плівки по довжині трубопроводу.

Схема приготування вапняного молока показана на рис. 3.4.

Рис. 3.4 – Схема приготування вапняного молока:

В0 – водопровід; А0 – повітропровід; Т91 – вапняне молоко;

1 – склад вапна; 2 – вапногасилка; 3 – бак міцного розчину вапна;

4 – насос для перекачування міцного розчину вапна;

5 – бак 5%-ного розчину вапна; 6 - насос-дозатор; 7 – повітродувка

3.2.4. Знезараження води

Метод знезараження води приймають з урахуванням якості природної води, способу її очистки, надійності знезараження, можливості застосування і зберігання реагентів для знезараження і техніко-економічних розрахунків.

Найбільш часто на господарсько-питних  водопроводах для знезараження застосовують хлорування з використанням рідкого або газоподібного хлору. На спорудах невеликої продуктивності, а також для знезараження підземних вод може бути використане хлорування гіпохлоритом натрію або бактерицидне ви- промінювання.

Метод знезараження приймаємо згідно з [1].

Дозу хлорвміщуючих реагентів (за активним хлором) при попередньому хлоруванні та для поліпшення процесу коагулювання та знебарвлення води, а також для покращення санітарного стану споруд слід приймати 3-10 мг/дм3 [1].

Реагенти слід вводити за 1-3 хв. до введення коагулянтів.

Дозу хлорвміщуючих реагентів (за активним хлором) при хлоруванні після фільтрування слід приймати для вод поверхневих джерел 2-3 мг/дм3 [1].

Для знезараження передбачена хлораторна установка з вакуумними газодозаторами, розрахована на попереднє хлорування дозою Д1х=5 мг/дм3  і вторинне хлорування дозою Д2х=3 мг/дм3 [1].

Необхідну витрату хлору визначимо за формулою

Д     ⋅                     ⋅

M   = M

1x

+ M 2x

Q

= 1х      oc

1000 ⋅ 24

Д       Q

+     2х      oc , кг/год,          (3.18)

1000 ⋅ 24

5 ⋅ 3530   3 ⋅ 3530

M x =              +              = 17,65 +10,59 = 28,24

кг/год або 677,76 кг/доб.

1000

1000

Відповідно необхідна кількість рідкого хлору на місяць

M x = 30 ⋅ 677,76 = 20332,8 кг.

Хлор на станцію доставляють у контейнерах (бочках) місткістю 1000 л і

зберігають на складі. Через те, що маса рідкого хлору в бочці складає 1250 кг, то на складі має зберігатися 20332,8 / 1250 = 17 бочок.

Перетворюють рідкий хлор у газоподібний у випарниках змієвикового типу. Хлор-газ, що утворився, проходить через балон-грязьовик до хлораторів, якими дозують хлор. З хлораторів виходить хлорна вода, яка подається в обро- блювану воду.

Витрату води для роботи хлораторів первинного хлорування можна визначити за формулою

Д    ⋅   '   ⋅

Q     = 1х  Qoc  K x

1x            1000

= 5 ⋅84720 ⋅ 0,6 = 254,17 м3/діб,           (3.19)

1000

де  K x

- розрахункова витрата води для роботи хлораторів [1], 0,6 м3  на 1 кг