К -
коефіцієнт, який дорівнює для вапна (за
СаО) 28.
Оскільки розраховане значення дози лугу має негативне значення, то для поліпшення умов утворення пластівців підлужувати не треба.
При необхідності підлуження води вапно слід вводити в оброблювану воду одночасно з введенням коагулянтів.
Стабільність води при відсутності даних технологічних аналізів може бути визначена за індексом насичення карбонатом кальцію [1]:
где
J = pH0 − pHs , (3.11)
pH0 - водневий показник, вимірюваний за допомогою рН-метра;
pHs - водневий показник в умовах насичення води карбонатом кальцію,
який визначають за номограмою рис. 2 [1, Додаток 5], виходячи із значень вмі-
сту кальцію
ССа , загального солевмісту Р, лужності Л та температури води t.
Для захисту металевих труб від корозії та утворення бугристих корозійних відкладень стабілізаційну обробку води слід передбачати при J <0,3 більше
3-х місяців за рік.
При визначенні необхідності стабілізаційної обробки води слід врахову- вати зміну її якості в результаті попередньої обробки (коагулювання, зм’якшення, аерації та ін.).
Для води, підданої обробці мінеральними коагулянтами (сірчанокислим алюмінієм, хлорним залізом та ін.), при підрахуванні індексу насичення слід враховувати зниження рН та лужності води внаслідок додавання до неї коагулянта.
Лужність води після коагулювання рмулою
Л к , мг-екв/дм3, слід визначати за фо-
Л к = Л0
Д
− к , мг-екв/дм3, (3.12)
ек
де Л - лужність вихідної води (до коагулювання), мг-екв/дм3;
0
Д к - доза коагулянта у розрахунку на безводний продукт, мг/дм3;
ек - еквівалентна маса безводної речовини коагулянта, мг-екв/дм3.
38
Лк = 2,41 − 57 = 1,7
мг-екв/дм3.
Кількість вільного двоокису вуглецю у воді після коагулювання
(CO2 )в
слід визначати за номограмою рис. 2 [1] при відомій величині рН коагулюваної
води, а при невідомому рН за формулою
(CO 2 )в
= (CO 2 )0
Д
+ 44 ⋅ к , мг/дм3, (3.13)
ек
де (CO2 )0
- концентрація двоокису вуглецю у вихідній воді до коагулювання,
мг/л.
За номограмою на рис. 2 [1] (Додаток 5) при рН0 вихідної води 6,5, соле-
вмісті Р=481,7 мг/дм3, лужності Л0=2,41 мг-екв/дм3, температурі t=14оС визна-
чаємо
(CO 2 )0
- отримуємо відрізки довжиною l1=5,75 см, l2=2,65 см, l1+ l2=8,4
3
см, тоді
(CO 2 )0 =85 мг/дм .
(CO2 )в
= 85 + 44 ⋅ 38 = 114,3 мг/дм3.
57
При відомому значенні
(CO 2 )в за номограмою на рис. 2 [1] (Додаток 5)
визначають величину рН води після обробки коагулянтом: при
(CO 2 )0 =85
мг/дм3, Р=481,7 мг/дм3, t=14оС, Лк=1,7 мг-екв/дм3 отримуємо l1+ l2=8,8 см, l2=2,3
см, l1=6,2 см, а рНS=6,2.
J = 6,5 − 6,2 = 0,3 .
При позитивному індексі насичення для попередження заростання труб карбонатом кальцію воду слід обробляти кислотою (сірчаною або соляною), гексаметафосфатом або триполіфосфатом натрію.
Дозу кислоти (у розрахунку на товарний продукт) слід визначати за формулою
Д кис =
100 ⋅αкис ⋅Л ⋅екис
Скис
, мг/дм3, (3.14)
де αкис - коефіцієнт, який визначають за номограмою на рис. 3 [1, Додаток 5];
Л – лужність води до стабілізаційної обробки, мг-екв/дм3;
eкис - еквівалентна маса кислоти, мг/мг-екв (для сірчаної кислоти – 49, для соляної – 36,5);
Cкис - вміст активної частини у товарному продукті, %.
Дозу гексаметафосфату або триполіфосфату натрію (у розрахунку на
Р2О5) слід приймати:
- для господарсько-питних водопроводів – не більше 2,5 мг/дм3 (3,5 мг/дм3
у розрахунку на РО4);
- для виробничих водопроводів – до 4 мг/дм3.
При негативному індексі насичення води карбонатом кальцію для отри- мання стабільної води слід передбачати її обробку лужними реагентами (вап- ном, содою або цими реагентами сумісно), гексаметафосфатом або триполіфо- сфатом натрію.
Дозу вапна слід визначати за формулою
Д в = 28 ⋅ β и ⋅ К t ⋅ Л , мг/дм3, (3.15)
де Д в - доза вапна у розрахунку на СаО, мг/дм3;
βи - коефіцієнт, який визначають за номограмою на рис 4 [1, Додаток 5] залежно від рН води (до стабілізаційної обробки) та індексу насичення J;
о
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.