Очисні споруди водопостачання. Визначення повної продуктивності водоочисних споруд, страница 5

-   на підприємствах з виробництвами за пожежною небезпекою категорій

Г,Д і Е - 36 год.;

-   в сільських населених пунктах і на підприємствах сільськогосподарського виробництва – 72 год.

Для систем водопостачання І та ІІ категорій надійності можливе зниження розрахункової витрати до 70%, а для систем ІІІ категорії – до 50%, і подача води на підприємства – за аварійним графіком.

При об'єднаному протипожежному водопроводі населеного пункту і промислового підприємства, розташованих поза населеним пунктом, розрахункова кількість одночасних пожеж повинна прийматися при числі жителів в населеному пункті більше 25 тис. чол. згідно п. 2.22 [1] (при площі підприємства до

150 га – одна пожежа, при площі більше 150 га – 2 пожежі) і табл. 5 [1]. Витрату води при цьому слід визначати як суму потрібної більшої витрати (на підп- риємстві або в населеному пункті) і 50% потрібної меншої витрати (на підпри- ємстві або в населеному пункті) (п. 2.23 [1]).

Продуктивність водоочисних споруд можна визначити за формулою

Qос =

α⋅Q кор

24

+ Q дод , м3/год,                          (3.1)

де α - коефіцієнт витрат на власні потреби водоочисної станції: для станцій з повторним використанням промивних вод α=1,03-1,04, без повторного використання промивних вод α=1,1-1,14;

Qкор - корисна продуктивність станції, м3/доб.;

Q дод

- додаткова витрата води на поповнення протипожежного запасу, м3/год,

яка дорівнює

⎡

Q дод =

Qпож =

Т пож

(3.2)

3,6 ⋅ t

⋅ ⎢n ⋅ (qнп

+ q нп

) + n ' ⋅ (q пп

+ q пп

) ⋅ 0,5⎤

де Qпож

= пож  ⎣               н.пож      в.пож              н.пож      в.пож          ,

Т пож

- витрата води для гасіння пожежі, м3/год;

n і n '

- кількість одночасних пожеж відповідно в населеному пункті та на пі-

дприємстві;  n приймають за табл. 5 [1] (Додаток 1), товно можна прийняти 1 пожежу;

n ' - згідно п. 2.22, орієн-

нп н.пож

пп н.пож

- норма витрати води на зовнішнє пожежогасіння відповідно

для населеного пункту і підприємства, л/с;

нп н.пож

приймають за табл. 5 [1]

(Додаток 1),

пп н.пож

- згідно табл. 7, 8 [1] залежно від категорії виробництва,

ступіню вогнестікості та розмірів будівель, орієнтовно можна прийняти 20- 50

л/с;

нп в.пож

пп в.пож

- норма витрати води на внутрішнє пожежогасіння відповідно

для населеного пункту і підприємства [3]; орієнтовно можна приймати 5-10 л/с;

t пож

Т пож

- розрахункова тривалість пожежі, год. [1, п. 2.24];

- час відновлення пожежного запасу, год. [1, п. 2.25].

3,6 ⋅ 3[3 ⋅(55 + 10)+ 1⋅(30 + 10)⋅0,5]

Q доп =                            24                         = 96,75

м3/год;

(1 + 0,03) ⋅80000

Qос =             24            + 96,75 = 3530

м3/год;

'    = 3530 ⋅ 24 = 84720

3530

qос =  3,6  = 980,6

м3/діб;

л/с.

3.2. Реагентне господарство очисних станцій

Застосування реагентів (коагулянтів, флокулянтів, лужних реагентів) до- зволяє інтенсифікувати процес очистки води. Найчастіше для коагуляції приро- дної води використовують сірчанокислий алюміній (Аl2(SО4)3) та хлорне залізо (FеСl3). Для поліпшення умов коагуляції використовують флокулянти, най- більш поширеними з яких є поліакриламід (ПАА) та активована кремнієва кис- лота (АК). Для збільшення лужності застосовують вапно або (при обгрунтуван- ні) – соду.

води:

3.2.1. Коагулювання води

Вибір дози коагулянту здійснюють згідно з [1] за кольоровістю вихідної

Д к = 4

Ц , мг/дм3,                                             (3.3)

або мутністю по табл. 16 [1] (Додаток 2). При одночасному вмісті у воді завислих речовин і кольоровості приймається найбільша з доз коагулянту.

При кольоровості вихідної води 45 град. п.к.ш.

Д к = 4

45 = 26,8

мг/дм3.