Очисні споруди водопостачання. Визначення повної продуктивності водоочисних споруд, страница 12

де C - загальна кількість осаду, що утворився у відстійнику, мг/л:

C = M + K ⋅ Д к + 0,25 ⋅ Ц + В , мг/л,                                (3.27)

де М - масова концентрація завислих речовин у вихідній воді, г/м3;

К - перекладний коефіцієнт, який для очищеного сульфату алюмінію дорівнює 0,55;

В - кількість нерозчинних речовин, що вводяться з вапном для підлуження води, мг/л:

де Д в

В = (1 − 0,4) ⋅ Д в ,                                          (3.28)

- доза вапна, мг/л; 0,4 - вміст СаО у вапні;

m - масова концентрація суспензії у відстояній воді, мг/л;

T - період роботи між скиданнями осаду, діб, T =1 діб;

N - кількість відстійників, приймається рівною кількості фільтрів;

δ - середня концентрація ущільненого осаду, г/м3 [1, табл. 19]

В =0, тому що

Д в =0;

C = 242 + 0,55.84 + 0,25.45 + 0 = 299,45 г/м3;

84722 ⋅(299,45 − 8)⋅1

Wз.н. =                                      = 82,3 м3.

10 ⋅ 30000

Об'єм осаду, що накопичується протягом доби у всіх відстійниках:

'

з.н.

= Wз.н. ⋅ N = 82,3 ⋅10 = 823

м3.                           (3.29)

Витрату води, що скидається разом з осадом з відстійників, знаходимо за формулою

де К р

Q             = К  ⋅ W     , м3/діб,                           (3.30)

о.відст.

- коефіцієнт розведення осаду, прийнятий згідно [1].

3

Qо.відст. =1,5 ⋅ 823 =1234,5

м /діб.

Витрата води, що надходить у відстійники і камери утворення пластівців

3

Qвідст. = Qкх = Qф + Qо.відст. = 83631,95 + 1234,5 = 84866,45

або 3536,1 м3/год.

м /діб  (3.31)

Приймаємо до проектування горизонтальні відстійники з розосередженим за площею збором води.

Площа горизонтальних відстійників у плані

F = α ⋅

Qвідст.

3,6 ⋅ U0

, м2,                                         (3.32)

де    α  - коефіцієнт, що враховує зважуючий вплив потоку, для відстійників з розосередженим збором води α =1;

U 0 - гідравлічна крупність суспензії, приймається згідно з [1].

Ширина відстійника

F = 1⋅ 3536,1 = 1637,1 м2.

3,6 ⋅ 0,6

     Qвідст.     

Bвідст. = 3,6 ⋅

V    ⋅ H ⋅ N

cp

, м,                                  (3.33)

де Vcp

- середня горизонтальна швидкість руху води у відстійнику, мм/с  [1, п.

6.68];

H - середня висота зони осадження, м.

B          = 3536,1     =

відст.   3,6 ⋅ 7 ⋅ 2,5 ⋅10

5,61 м.

Приймаємо

Bвідст. = 6 м.

Довжина відстійника

L

= F         = 1637,1 = 27,3 м.                    (3.34)

Приймаємо

відст.

Lвідст. = 30 м.

Bвідст. ⋅ N

6 ⋅10

Висота зони накопичення осаду

    Wз.н.          82,3  

Н з.н. =                     =            = 0,27

м.                     (3.35)

Приймаємо

Н з.н. = 1 м.

Lвідст. ⋅ N

30 ⋅10

Загальна висота відстійника дорівнює 2,5 + 1 = 3,5 м.

Видалення осаду з відстійників передбачається гідравлічним способом за допомогою дірчастих труб. У кожному відділенні по дну влаштовують дві тру- би на відстані 3 м одна від одної. Видалення осаду виконують без припинення роботи відстійників. Кількість осаду, що скидається відстійниками, визначаємо за формулою

Q         ⋅ T ⋅ (C − m)

Poc = відст                    = 84866,45 ⋅1⋅(299,45 − 8) = 2,47

т.        (3.36)

N ⋅1000 ⋅1000

10 ⋅1000 ⋅1000

Збір проясненої води розосереджений, здійснюється горизонтальними підвісними жолобами із затопленими отворами діаметром 30 мм. Жолоби встано- влюють на ділянці в 2/3 довжини відстійника від торцевої стінки. Використову- ється жолоб прямокутного перерізу.

3.5.2. Розрахунок камери утворення пластівців

Прийнята до проектування камера утворення пластівців із шаром завислого осаду з розподілом води за площею камери за допомогою перфорованих каналів. Камери цього типу застосовують для вод середньої каламутності та каламутних вод.