Очисні споруди водопостачання. Визначення повної продуктивності водоочисних споруд, страница 11

Vрн


- розрахункова швидкість фільтрування при нормальному режимі, м/год,


приймається згідно з [1, табл. 21] (Додаток 6);

n  - кількість промивань кожного фільтра за добу при нормальному режимі

експлуатації;

W - інтенсивність промивання, л/с.м2 [1, табл. 23] (Додаток 6);

t  - тривалість промивання, год. [1, табл. 23] (Додаток 6);

1

t 2 - час простою фільтра в зв'язку з промиванням, год.


F = 80000 + 135,28 + 132,5 + 254,17 = 80654,23 = 460,35


м2.


24 ⋅ 8 − 3,6 ⋅ 2 ⋅16 ⋅ 0,1 − 2 ⋅ 0,33 ⋅ 8


175,2


Кількість фільтрів визначаємо за формулою


N = 1

2


F = 1

2


460,35 =10,7 .                                     (3.22)


При виборі кількості фільтрів слід також враховувати особливості компонування станції, тому кількість прийнятих фільтрів може бути як більше, так і менше N. Фільтр може мати розміри, кратні 1,5 м. Площа одного фільтру має бути не більше 120 м2.

Приймаємо 10 фільтрів з розмірами 6х9 м, площа кожного фільтра f =54

м2  (повинна бути більше 460,35 : 10 = 46,035 м2). Визначимо швидкість фільт-


рування при нормальному режимі – 1 фільтр у промиванні - Vн


і при форсова-


ному режимі – 2 фільтри не працюють (один у промиванні, другий в ремонті) V  :

ф


(Q       + Q     + Q          + Q  

=                                   1     


м/год.        (3.23)


пол       вк


ПАА       х )


80654,23


6,9


нV

24 ⋅ f ⋅ (N − 1)


=                            =

24 ⋅ 54 ⋅ (10 − 1)


( Vн


=6-8 м/год [1, табл. 21] (Додаток 6));


(Q       + Q     + Q          + Q  1     


V   =     пол      вк


хПАА


)         80654,23

=


= 7,8 м/год.       (3.24)


ф                  24 ⋅ f ⋅ (N − 2)


24 ⋅ 54 ⋅ (10 − 2)


( Vн


=7-9,5 м/год [1, табл. 21] (Додаток 6)).


Швидкості фільтрування не перевищують гранично допустимих величин

(інакше треба збільшувати кількість фільтрів або їхні розміри).

Кількість промивної води, необхідної для одного фільтра дорівнює


q пр = f ⋅ W = 54 ⋅16 = 864


л/с = 3110 м3/год.                   (3.25)


Для рівномірного розподілу промивної води в нижній частині збірного каналу фільтра влаштовують глухий розподільчий канал прямокутного перері- зу, до якого підводиться трубопровід промивної води.

Для видалення повітря з трубопроводу, що подає воду на промивання фільтрів, у підвищених місцях розподільчої системи передбачається установка стояків з автоматичним пристроєм для випуску повітря.

Збір і  відведення забрудненої води при промиванні швидких фільтрів здійснюються за допомогою жолобів, розташованих над поверхнею фільтруючого завантаження.

При пропуску промивної води треба враховувати втрати напору, що складаються з таких величин:

- втрати напору в отворах труб розподільчої системи фільтра;

- втрати напору у фільтруючому шарі;

- втрати напору в гравійних підтримуючих шарах;

- втрати напору в трубопроводі, що подає промивну воду.

Діаметри трубопроводів, які підводять освітлювану і промивну воду і  відводять прояснену і воду після промивання, можуть бути визначені згідно з [5]

відповідно до заданої витрати і швидкості руху води, що рекомендується.

3.5. Розрахунок горизонтальних відстійників та камер утворення пластівців

Горизонтальні  відстійники  застосовують для  освітлення  води  до  8-12

мг/дм3 за завислими речовинами.

У даному проекті прийняті горизонтальні відстійники з вбудованою камерою утворення пластівців.

3.5.1. Розрахунок відстійників

Спочатку визначаємо кількість води, що надходить у відстійники. Вона дорівнюватиме сумі витрати води, що надходить на фільтр, і води, що скида- ється з відстійника разом з осадом.

Знаходимо витрату води, що скидається разом з осадом з відстійників.


Об’єм зони накопичення і ущільнення осаду


W

З.Н.


Q     (C m) T

=   oc                  , м3,                                    (3.26) N ⋅ δ