4. Аналіз вихідної води:
Зміст завислих речовин, мг/дм3 242
Сухий залишок, мг/дм3 720
рН 6,5 – 8,5
Зміст кисню, мгО2/дм3 5,7
Вміст катіонів і аніонів, мг/дм3:
Са2+ 72 Na+ 21
НСО3- 147 Cl- 64
Mg2+ 49 Fe3+ 0,2
SO42- 179 SiO32- 23
Відповідно до продуктивності водоочисних споруд, основних показників якості вихідної води і даних табл. 15 [1] до проектування приймаємо двоступе- неву схему очищення, за якою воду, оброблену реагентами, послідовно підда- ють очищенню в горизонтальних відстійниках і швидких фільтрах. Для інтен- сифікації процесу очищення вихідну воду піддають коагулюванню й обробці флокулянтами. У період нестачі лужності в природній воді та для стабілізації очищеної води передбачають її підлуження.
Коагулянт приймають очищений, що містить не менше 45,3% Аl2(SO4)3. Як флокулянт беруть поліакриламід (ПАА) у вигляді гелю, що містить 8% ак- тивної частини. Як луг використовують негашене вапно, що містить не менше
70% СаО в товарному продукті. З урахуванням можливості наявності непогашених зерен процентний вміст активного продукту приймаємо Рв=60%.
Змішування розчинів реагентів з вихідною водою проектуємо у вихровому (вертикальному) змішувачі. Перед змішувачем у трубопровід вихідної води вводять хлор для первинного хлорування, коагулянт, а також, при необхідності
підлуження, вапно. На виході зі змішувача у воду додають флокулянт (ПАА). Далі вода надходить у камери утворення пластівців із завислим осадом, які вбудовані в горизонтальні відстійники.
Після освітлення на спорудах першого ступеня вода надходить на швидкі фільтри. Проектом передбачається можливість введення флокулянта перед фі- льтрами. Відфільтровану воду знезаражують хлором. При необхідності стабілізації після фільтрів у воду додають вапно.
Вода від промивання фільтрів надходить у резервуар-усереднювач, з яко- го рівномірно протягом доби вона перекачується в трубопровід перед змішува- чем.
Для видалення піску з промивної води перед резервуаром-усереднювачем влаштовують горизонтальний піскоуловлювач. Пісок з осадової частини піскоуловлювача періодично в міру його нагромадження транспортують гідроелеватором на площадки піскового господарства.
Оброблену чисту воду направляють в резервуари, звідки насосною станцією 2-го підйому подають споживачам.
Принципова схема основних споруд станції очищення води подана на рис. 3.1.
Рис. 3.1 – Принципова схема основних споруд водоочисної станції:
1 – вертикальний змішувач; 2- камера утворення пластівців;
3 – горизонтальний відстійник; 4 – швидкий фільтр;
5 – резервуар чистої води; 6 – піскоуловлювач; 7 – резервуар-усереднювач
3.1. Визначення повної продуктивності водоочисних споруд
Повну продуктивність станції обробки господарсько-питної води визна- чають з урахуванням витрати води на власні потреби станції (промивання філь- трів, очищення відстійників, камер утворення пластівців, змішувачів, РЧВ та ін.), додаткової витрати води на поповнення протипожежного запасу і приготу- вання розчинів реагентів.
Витрату води на власні потреби водоочисної станції приймають згідно п.
6.6 [1]:
- для станцій з повторним використанням промивних вод - 3-4%;
- для станцій без повторного використання промивних вод – 10-14%.
При цьому витрати на власні потреби слід уточнювати розрахунками.
При визначенні розрахункової продуктивності водоочисних споруд необхідно додатково враховувати витрати води на відновлення протипожежного за- пасу води, що зберігається у резервуарі чистої води. При цьому слід керуватися п. 2.25 [1]:
- максимальний час відновлення протипожежного запасу води в населених пунктах і на підприємствах з виробництвами за пожежною небезпекою категорій А, Б і В становить 24 год.;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.