У міру продовження асфіксії (в результаті знаходження постраждалого під водою) наступає період клінічної смерті: серцева діяльність згасає, "псевдо респіраторні" вдихи припиняються, голосова щілина розмикається. Період клінічної смерті при АУ дещо довший, ніж при ІУ: при температурі води 18-22 °С його тривалість складає 4-6 хв. Синюшні шкірні покриви і поява пухнастої пінявої рідини з дихальних шляхів в цей період не дозволяють диференціювати два основні варіанти утоплень. Успіх СЛР при АУ також сумнівний: навіть при утопленні в холодній воді і за відсутності у потонулого супутніх утопленню ушкоджень.
При синкопальному утопленні СУ
Цей варіант утоплень спостерігається в 5—10 % випадків, головним чином у жінок і дітей. При цьому впадає в очі різка блідість, а не синюшність шкірних покривів потонулих. Рідина не виділяється з дихальних шляхів ні при порятунку, ні при СЛР. Дихальні рухи відсутні, рідко спостерігаються поодинокі судомні підзітхання. У «блідих» потонулих клінічна смерть продовжується довше. Навіть при температурі води 18-22°С її тривалість може перевищувати 6 хв При СУ в крижаній воді тривалість клінічної смерті збільшується у 3—4 рази, оскільки загальна гіпотермія захищає кору мозку утопаючих від ушкоджувальної дії гіпоксії.
Терапевтична тактика. Надання допомоги врятованому на місці події або під час транспортування на рятувальну станцію особами, добре знайомими з принципами реанімації, значно підвищують шанси на збереження життя.
Спасіння тонучого:
До тонучої людини підпливають ззаду. Якщо це зробити неможливо, то слід пірнути під постраждалого, захопити лівою (правою) рукою під коліно правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути тонучого до себе спиною. Робити це слід в тих випадках, коли постраждалий робить безладні рухи, або пручається.
Опинившись за спиною тонучого, рятівник міцно захоплює постраждалого, випливає на поверхню і буксирує його одним із способів.
Буксирування при захопленні за голову тонучого. Рятівник бере витягнутими руками голову утопаючого так, щоб великі пальці лежали на щелепах, а мізинці – під нижньою щелепою, і, пливучи на спині, працюючи одними ногами, буксирує утопаючого до берега, або човна, піднімаючи його лице над поверхнею води.
Буксировка при захопленні під пахви. Рятувальник міцно захоплює постраждалого під пахви і буксирує постраждалого, пливучи за допомогою ніг.
Буксировка при захопленні під руки. Наблизившись ззаду, рятівник просуває свою праву(ліву) руку під праву(ліву) руку постраждалого, бере його за ліву (праву) руку вище ліктьового згину притискає постраждалого спиною до себе, а потім буксирує на лівому (правому боці)
Буксировка при захопленні вище
ліктів. Рятувальник
ззаду захоплює обидві руки тонучого за лікті, потім просовує свою ліву (праву)
руку спереду під пахву і проводить її за спину утопаючого. Потім лівою
(правою) рукою захоплює праву (ліву) руку утопаючого вище ліктя і сильно
притискає утопаючого до себе спиною.
СПОСОБИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ЗАХОПЛЕНЬ ТОНУЧОГО.
У випадках, коли тонучий знаходиться у стані крайнього збудження, він може схопити рятівника, наражаючи останнього на небезпеку. Від захватів необхідно звільнитися пірнувши під утопаючого, або одним із способів.
Звільнення від захвату кистей рук. Рятувальник швидко визначає як розміщені великі пальці тонучого. Потім сильним ривком в бік великих пальців розводить руки. Одночасно з цим ,підтягнувши ноги і упершись ними в груди тонучого, рятівник відштовхується від нього.
Звільнення від захвату за шию спереду. Рятувальник долонею однієї руки упирається в підборіддя утопаючого, великим і вказівним пальцями закриває його ніздрі. Одночасно іншою рукою обхоплює його за поясницю. Поті, натискуючи пальцями на ніс, сильно притискує утопаючого до себе і різко штовхає його в підборіддя, вигинаючи тонучого в поясниці (у крайньому випадку можна вдарити коліном вниз живота тонучого).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.