При дуже великому дихальному об’ємі в носоглотці хворого підвищується тиск, що сприяє попаданню повітря через стравохід в шлунок. Розтягнений шлунок підвищує ризик регургітації і аспірації, а також збільшує внутришньогрудний тиск із зменшенням повернення крові до серця При недостатньому дихальному об’ємі немає адекватного газообміну. При дуже високій частоті вентиляції рятівник швидко втомлюється, а при диханні "рот до роту" або "рот до носу" у рятівника можуть розвинутися судоми на фоні гіпервентиляції .
Помилки при проведенні ШВЛ
- не забезпечена прохідність верхніх дихальних шляхів (недостатньо розігнута голова, не висунута вперед щелепа, стороннє тіло верхніх дихальних шляхів);
- негерметичність ШВЛ (не затиснутий ніс, рот, нещільно накладена маска);
- недооцінка ситуації (пізній початок ШВЛ)
- немає контролю за екскурсіями грудної клітини;
- повітря при проведені ШВЛ попадає в шлунок - регургітація;
- спроба медикаментозної стимуляції дихання;
- вдування повітря під час компресії грудної клітини.
Якщо у вас виникають труднощі з ефективністю дихання:
- перевірте ротову порожнину хворого та видаліть чужорідні тіла.
- перевірте правильність розташування голови та підборіддя.
- зробіть до п’яти спроб для досягнення ефекту.
Зупинка кровообігу при утопленні являється наслідком гіпоксії, порушення обміну електролітів, зупинки дихання, травми, та ін.
Клінічні ознаки і діагностика зупинки кровообігу - відсутність свідомості; відсутність дихання; відсутність пульсації на сонних артеріях, розширення зіниць без реакції їх на світло (при короткочасному закритті очей долонею ), а додатковими ознаками можуть бути: зміна кольору шкірних покривів: ціаноз, акроціаноз, відсутність артеріального тиску і тонів серця; відсутність свідомості (діагностується у випадку, якщо ніякі подразники не викликають реакцій.)
Щоб перевірити пульс на сонних артеріях: вказівним та середнім пальцями на рівні щитоподібного хряща, спереду від кивального м'язу помірним натисненням намагаємось визначити пульсацію a. carotis. (слід уникати грубої маніпуляції цієї ділянки так як це може спровокувати фібриляцію електрично нестабільного міокарду; для наявності визначення пульсу на сонній артерії необхідне володіння цим навиком, тому персоналу, який не має відповідної підготовки не слід приділяти багато часу на пошук пульсу.
Час затрачений на оцінку системи кровообігу не більше 10 с. Якщо за цей час неможливо визначити ознаки кровообігу необхідно продовжувати штучне дихання і після кожних 10 дихань (чи кожну хвилину) перевіряти ознаки кровообігу ( не більше 10 секунд кожний раз).
Непрямий масаж серця
- покладіть хворого на тверде підґрунтя
- визначте нижню третину грудини;
- розташуйте проксимальну частину долоні однієї руки в цьому місці, іншу руку покладіть зверху на першу та впевніться, що не тиснете на ребра (не прикладайте тиск на верхню частину живота і на кінець грудини).
- ваше положення - строго
вертикально над грудною клітиною випрямленими руками натискайте на грудину (на
4 - 5 см углиб).
Послідовність проведення СЛР у випадку клінічної смерті одним рятувальником (успіх можливий тільки тоді коли міри по оживленю проводить та особа, на очах якої у постраждалого чи хворого зупиняється дихання чи кровообіг)
- після відновлення прохідності ВДШ провести 3-4 вдування
- виконати 5- 6 компресій грудної клітини
- подальша комбінація
штучного дихання та компресії грудної клітки у співвідношенні: 2
вдування : 15 компресій
Якщо реанімація проводиться 2-а особами (один проводить ЗМС, другий ШВЛ, то оптимальне співвідношення вдувань і компресій - 1:5
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.