Методичні вказівки до курсового проекту за курсом «Проектування об’ємних гідроприводів», страница 12

Звичайно початкові дані для вибору гідродвигуна -  момент, що крутить,  (Нм) і частота обертання  вихідного валу. Якщо відношення / >10, гідродвигун - високомоментний, при / < 10 - низькомоментний. Гідродвигун вибирають відповідно до  технічної характеристики по каталогу [8; 17].

Гідродвигун підбирають також по робочому об’єму:

  , де  -  момент , що крутить, Нм;  - тиск на вході в гідродвигун, Па; - об’ємний ККД,  = 0,75…0,85;  = 1,1 – коефіцієнт запасу.

Тиск у гідросистемі повинен відповідати паспортному значенню тиску на вході в гідродвигун, тому що тільки в цьому випадку ККД, гідропривода буде максимальним.

Для одержання малих частот обертання вихідного вала робочого органу і збільшення  моменту , що крутить , між гідродвигуном і робочим органом можна встановити редуктор

 ), де  - передатне число редуктора;  -  момент , що крутить , на вхідному валу робочого органу;  - номінальний момент гідродвигуна, що крутить;  - механічнийККД редуктора.

3.3. Вибіp робочої рідини

Робоча рідина поряд із функцією робочого середовища змащуєтертьові поверхні, захищає їх від корозії, прохолоджує гідравлічну систему, видаляє із системи продукти зносу тертьових пар.  

Комплекс вимог, пред`явлених до робочих рідин, дуже широкий, тому підібрати робочу рідину, яка б щонайкраще задовольняла їм всім одночасно, практично неможливо. Найбільше прийнятою робочою рідиною є мінеральне масло.

Мінеральні масла, що рекомендуються для застосування в гідросистемах загальнопромислового призначення іїхні основні характеристики приведені в      табл. 3.1. Гідросистеми загальнопромислового призначення працюють у закритих опалювальних приміщеннях при температурі від 0 до З5. Це дозволяє застосовувати масла підвищеної в’язкості = (20...40) ×10 м/с і теплостійкості, що покращує стійкість до окислювання і мастильні властивості. Гідросистеми повинні працювати без заміни масла не менше 2000... 5000 г.    

Для гідросистем об'єктів, що працюють у польових умовах, діапазон зміни температур навколишнього середовища може складати -50... +50°C, а максимальна температура    масла    досягати    150...160°С,    що   потребує   пологої   в’язкістнотемпературної характеристики масла. Щоб забезпечити пуск насосів при низьких температурах, в’язкість масла  повинна бути не більш (0,4...0,5)∙10 м/с. Мінімальна в’язкість за умовами зберігання мастильної плівки і припустимого рівня витоків повинна бути не менше 3 ×10 м /с.

Таблиця 3.1                          Характеристики масел