Якщо за умовами роботи машини є проміжки часу, коли тиск у гідросистемі можна значно знизити або взагалі зняти, то доцільно застосовувати розвантаження насоса і системи від тиску, що сприяє підвищенню ККД системи, зменшенню температури нагрівання рідини.
На рис. 2.9 зображена схема розвантаження з застосуванням трьохпозиційного розподільника, виконаного за схемою 64 [8]. Золотник у середньому положенні з'єднує напірну гідролінію зі зливальною, залишаючи закриті обидві порожнини циліндра.
Якщо протягом деякого часу в системі потрібно підтримувати заданий тиск (без витрати робочої рідини або з витратою, необхідною лише для компенсації витоків), то на цей час насос може бути розвантажений (Рис.2.10.). При досягненні заданого тиску, обумовленого налаштуванням реле тиску РТ, останнє перемикає розподільник Р2, і насос розвантажується через клапан КП.
Тиск у системі підтримує гідроакумулятор АК, а зворотній клапан КЗ перекриває зворотну течію робочої рідини.
Розвантаження можна також здійснювати за допомогою розподільчої панелі типу Г53-1 [8].
Рис. 2.9 Рис. 2.10
При необхідності підтримки в системі тиску значно меншого,ніж тиск при робочому ході, можна застосовувати часткове розвантаження [6].
2.6. Встановлення фільтрів
Фільтри використовують для підтримки в процесі експлуатації необхідної чистоти робочої рідини, щоб забезпечити надійну і довговічну роботу гідропривода.
При виборі фільтрів враховують необхідну витрату, тонкощі фільтрації, які вимагаються, тиск робочої рідини і місце установки фільтра в гідросистемі.
Варіанти встановлення фільтрів у гідросистемах показані на рис.2.11. Фільтр Ф1 увімкнений паралельно і здійснює неповно-поточну фільтрацію; фільтри Ф2-Ф6 здійснюють повно-поточну фільтрацію і розраховуються на повну витрату.
Фільтри Ф5 і Ф6 встановлені в напірній лінії і затримують продукти зносу насоса. Вони працюють при максимальному тиску і повинні мати достатню міцність. Для них припускаються більші втрати, чим для фільтрів, встановлених на зливальній або всмоктувальній гідролініях ( Ф2, ФЗ, Ф4).
Рис. 2.11
Фільтр може ефективно захищати тільки той елемент гідросистеми, що встановлений безпосередньо після нього, інші елементи захищає частково. Тому реальні схеми фільтрації являють собою різноманітні сполучення фільтрів, встановлених на різних лініях гідросистеми: всмоктувальній і напірній; всмоктувальній і зливальній, напірній і зливальній; всмоктувальній, напірній і зливальній.
Для захисту фільтра від перевищення тиску більше припустимого, викликаного забрудненням, паралельно фільтру встановлюють захисний клапан КП2 (працюючий у режимі перепускного), і налаштовують на припустимий для даного фільтру тиск.
Типорозмір фільтру вибирають по номінальній витраті і по необхідній для даного гідропривода тонкощі фільтрації (наприклад, у верстатних гідроприводах достатньою є тонкість фільтрації 15...20 мкм ). Якщо немає фільтру з відповідною витратою, то припускається установка двох паралельно встановлених фільтрів, розрахованих на половину витрати кожний.
Всмоктувальні фільтри захищають насос і інші елементи гідросистеми від забруднення в результаті руйнації значних часток, що можуть попасти на вхід насоса. Ці фільтри створюють додатковий опір на всмоктувальній лінії і погіршують умови всмоктування насосів. Тому перепад тисків на них не повинний перевищувати 0,02 МПа. Рекомендується вибирати фільтр ізтакимрозрахунком, щоб його поверхні , що фільтрують , перевищували площу перетину всмоктувального трубопроводу в 50-100 разів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.