Історія економічної розвідки. Інформація в економічній розвідці, страница 8

Термін "бенчмаркинг" вперше в бізнесі був застосований у 1972 році в ході досліджень, проведених Інститутом стратегічного планування в Кембриджу (США), що були спрямовані на пошук ефективних рішень у сфері конкуренції.

Як одна з найважливіших функцій маркетингової діяльності, маркетингової діяльності, бенчмаркинг являє собою:

1. безупинний процес дослідження технологій, процесів, методів організації виробництва і збуту продукції, менеджменту в кращих компаніях партнерів і конкурентів з метою підвищення ефективності власної фірми,

2. науковий метод аналізу переваги й оцінки конкурентних переваг партнерів і конкурентів однотипної чи суміжної галузі з метою вивчення і використання всього кращих у власній фірмі

3. мистецтво виявляти і використовувати у своєму бізнесі те, що інші роблять краще, тобто реалізовувати на практиці принцип "від кращого до кращого".

Бенчмаркинг, будучи одним з найважливіших напрямків стратегічно орієнтованих маркетингових досліджень, характеризуються наступними можливостями:

Характеристики процесу дослідження	Значення бенчмаркинга в стратегічно орієнтованих маркетингових дослідженнях
	Дослідження ринку	Аналіз конкурентів
Загальна мета	Аналіз ринків, ринкових  чи сегментів визнання товарів	Аналіз стратегій конкурентів
Предмет вивчення	Потреби покупців	Стратегії конкурентів
Об'єкт вивчення	Товари і послуги	Ринки і товари
Основні обмеження	Ступенем задоволеності покупців	Діяльність на ринку
Значення для ухвалення рішення	Незначне	Деяке
Основні джерела інформації	Покупці	Галузеві експерти й аналітики

До основних принципів концепції бенчмаркинга відносяться:

·  Концентрація на якості;

·  Важливість бізнесів-процесів - бізнеси-процеси, що протікають у компанії, набагато важливіше, ніж процеси функціонування класичних підрозділів;

·  Систематичне проведення загального бенчмаркинга - безупинне, всебічне і ретельне вивчення як основних конкурентів компанії, так і кращих прикладів і зразків світової практики;

·  Плановість у роботі;

·  Вимірність характеристик і їхня вірогідність - бенчмаркинг вимагає порівняння ключових характеристик критичних процесів, обмірюваних у декількох компаніях;

·  Цілями бенчмаркинга є: визначення конкурентноздатності компанії, її слабких сторін; усвідомлення необхідності змін; добір ідей по кардинальному  поліпшенню бізнесів-процесів; виявлення найкращих прийомів роботи для компаній даного типу; розробка інноваційних підходів до удосконалювання бізнесів-процесів; сприяння постановці перспективних цільових показників якості роботи, що значно перевершує поточні; розробка нових прийомів підвищення якості наданих послуг і ефективності роботи; переорієнтація корпоративної культури і ментальності.

До основних видів бенчмаркинга відносяться:

1. внутрішній - зіставлення характеру і якості роботи аналогічних підрозділів у межах компанії

2. конкурентноздатності - порівняння  якості роботи даної компанії з її конкурентами на ринку

3. функціональний - порівняння характеристик визначених функцій, виконуваних у різних компаніях аналогічного профілю

4. загальний - найбільш складний вид, що дозволяє порівнювати бізнес - процеси, що протікають у компаніях, які відносяться до різних галузей промисловості.

Реалізація бенчмаркинга здійснюється в кілька етапів:

·  Визначення об'єкта, тобто функцій і процесів, що вимагають поліпшення в діяльності компанії. З цією метою необхідно вирішити ряд задач: вибрати критичні процеси, провести їхній ретельний аналіз і дати докладний опис;

·  Визначити критичні фактори (індикатори) успіху функціонування на ринку, виділити процеси, зв'язані з реалізацією критичних факторів успіху, установити, чи не існує невідповідності між метою проведення бенчмаркинга й основними цілями компанії, визначитися з джерелами інформації і методами її одержання.