Православні духовні цінності і розвиток бізнесу в Україні, страница 13

4 Канонічна УПЦ могла б активізува­ти пропагандистську роботу на оновле­ному рівні — з урахуванням "інфор­маційної революції", як в самому храмі під час проповіді, так і ширше розпов­сюджувати, наприклад, свою газету, частіше виступати зі сторінок світських газет та журналів, у телепрограмах. Більшість суспільства очікує, що церк­ва стане більш національною, згодом отримавши канонічну автокефалію. Ав­тор переконаний: після цього більшість греко-католиків та прихильників неканонічних УПЦ повернеться в лоно ма­теринської церкви! Саме співвідносини церкви і суспільного, у тому числі гос­подарського, життя вимагають актив­нішого витіснення з нашого оточення новітніх протестантських проповід­ників та самозванців-розкольників. Але, звичайно, УПЦ, якщо стане більш ніж автономною, не повинна повторю­вати помилок РПЦ стосовно інших християнських конфесій, бо, на наш погляд, істинність нашої віри сама по собі не заперечує можливості діалогу, візиту Папи Римського до України або поклоніння загальнохристиянським реліквіям на кшталт Туринської плаща­ниці.

5 Ми вважаємо, що процеси гло­балізації стосуються лише зовнішньої сторони діяльності церкви, залишаючи нетлінними традиційні духовні цін­ності. Загальне та особливе в людсько­му суспільстві зараз вступає в деякий, поки невизначений, конфлікт.

6 Слід чесно визнати, що швидкий перехід України на рейки ринкових відносин, від атеїстичного соціалізму до спроб побудови постіндустріального, постбуржуазного суспільства, з пе­рехідною кризою і новими соціальними проблемами (бідність, безробіття, низькі зарплати і пенсії, інфляція), на­валою явищ низької масової культури, з жорсткою конкуренцією тільки усклад­нив відродження духовності в країні. Тому вважаємо за доцільне провести системні заходи держави разом з інши­ми суб'єктами політичної системи, в першу чергу — з канонічною УПЦ:

а) законодавче визнати, що УПЦ та УГКЦ, що зберегла православну об­рядність, є традиційними церквами ук­раїнського народу (зважаючи на вклад традиційних церков в історію та культу­ру країни, з огляду на сучасне розуміння політичної нації, всі національні менши­ни України в свідомості та практичній діяльності мають враховувати таке зако­нодавче визнання релігій титульної нації);

б) враховуючи можливі наслідки глобалізаційного процесу, ввести до дер­жавного стандарту середньої освіти або хоча б зробити факультативним курс "Традиційні релігії України", а на 2-3 курсах вищих навчальних закладів — дисципліну "Духовність і бізнес в Україні"; при цьому в сучасному освітньо-виховному процесі традиційні риси українського  менталітету необхідно врівноважувати формуванням критичного ставлення до світу, практицизму, громадської і політичної активності;

в) забезпечити максимальні умови вільної інформаційно-виховної роботи традиційної церкви в суспільстві; звіль­нити УПЦ від уплати податків від віль­ного продажу православної літератури за межами храмів та монастирів, щоб зробити таку літературу більш доступного для українців, які ще не обізнані у вірі предків;

г) швидко втілити в практику реаль­ний механізм захисту суспільної моралі згідно із Законом від 20.11.2003 р.;

д) замолюючи гріхи "атеїстичного погрому", знайти можливість виділити кошти Державного бюджету для спеціальної Програми підготовки та друку світських монографій, статей, альбомів, репринтних дореволюційних видань, в тому числі релігійного змісту, що затверджують традиційні духовні цінності українського народу;

е) заохочувати бізнесменів-спон­сорів, меценатів, благодійників;

ж) сформувати в ієрархії державних органів виконавчої  гілки  влади спеціальний підрозділ або коорди­наційну раду з формування умов пог­либлення духовності в суспільстві.

Треба відродити і розвинути тра­диційні духовні цінності суспільства на основі системного підходу — з перших років життя дитини, щоб, увібравши в душу з дитинства Божі заповіді, ідею Любові до Бога та до ближнього свого, людина, що прийде у бізнесові структу­ри, просто по совісті не могла би вкрасти, вбити, обманювати, ненавидіти ближніх. Тоді і у душі, і у сім'ї, і у державі, і у відно­синах зі світом буде благодатна гармонія.