Православні духовні цінності і розвиток бізнесу в Україні, страница 12

Ми вважаємо, що процеси глобалізації стосуються лише зовнішньої сторони діяльності церкви, залишаючи нетлінни­ми традиційні духовні цінності. "Не­обхідно виробити нову політику, що ви­ходитиме з людських цінностей "права, справедливості, демократії, рівності", без расових і релігійних відмінностей, що зможе гарантувати діалог між усіма цивілізаціями й культурами з метою до­сягнення соціального прогресу і світової безпеки" [18, с. 23]. Саме тому Президент Франції, де більшість населення — като­лики, але є й багато мусульман, нап­рикінці 2003 року ініціював новий зако­нопроект, який стосується заборони но­сити поза побутом та поза храмом, в суспільних місцях: в парламенті, в суді, на роботі, в навчальному закладі тощо, наявні зовнішні ознаки конфесійної на­лежності — великі хрести, зірки Давида, півмісяці ісламу, мусульманські хустки жінок та дівчат (мова не йдеться про натільні хрести та інші маленькі релігійні атрибути). Загальне та особливе в людсь­кому суспільстві вступає в деякий, поки невизначений, конфлікт. Глобалізація висуває на перший план в людині саме загальні ознаки: Людина, Особа, Грома­дянин держави — представник політич­ної нації, Європеєць, а етнічні та релігійні особливості — звісно, зберігаючись, мають "пристосуватися" до глобалізації цивілізаційних процесів, і що скоріше це станеться, то, мабуть, спокійнішим і стабільнішим стане цей світ.

Таким чином, можна зробити висно­вок, що поняття духовних цінностей, в тому числі цінностей нашої православ­ної віри, зі змінами в суспільному житті, залишаючись в основі традиційно незмінним, все ж набуває деяких нових ознак. Викликом сучасності є, на наш погляд, вимога розуміти духовні цінності православ'я в контексті терпи­мості, толерантності у ставленні до інших релігій, вміння вести будь-який діалог, як на території України, так і в усьому світі. "При цьому в кожному но­вому поколінні українців церква разом з сім'єю має продовжувати традицію, поглиблювати розуміння в суспільстві наших ортодоксальних догматів і хрис­тиянської моралі, щоб остаточно заліку­вати душевні рани України, вчинені 74-річним періодом радянського атеїзму,

що спробував перервати велику давню традицію нашої Віри" [13, с.6].

Аналіз проблем взаємовпливу духов­ності і бізнесу доводить складність і багатоваріантність їх зв'язків. Ці пробле­ми потребують особливої уваги в період сучасних кризових і глобалізаційних процесів. Маємо констатувати, що ра­дянський період підірвав основи уста­леної, розвинутої духовності українців, перервавши багатовікову життєдайну традицію. Виходячи з зазначеного, можна зробити деякі висновки:

1 Протистояння і єднання принципів духовності і світської діяльності, госпо­дарювання (бізнесу) — давня, складна і, можливо, вічна проблема, яка постає перед кожним новим поколінням. Діалог та протиборство високої духов­ності і турбот господарського життя ве­деться багато століть, це проблема про­тистояння душі і тіла, матеріального і духовного, високих духовних цінностей і накопичених матеріальних благ, опти­мального їх співвідношення.

2 Конкретно не вирішуючи питання духовності і господарювання, Біблія за­лишає священнослужителям і всім віру­ючим простір для розуміння і трактуван­ня цього питання, з оглядом на христи­янську етику. Людина вимушена жити у цьому світі, враховуючи його закони, ма­ючи економічні інтереси і прагнучи до­сягти хоча б елементарних життєвих благ. Але свобода волі і можливість твор­чості, які надані людській душі Господом, і відрізняють людину від тварини, надихають людство і весь тварний світ, і дозволяють конкретній особі навіть крізь проблеми катастроф, політики, нега­раздів у державі, бездуховності деяких людей, крізь проблеми свого власного бізнесу і "правил гри" у підприємництві, через купи майна намагатися пізнати Бо­га і жити християнським життям. Питан­ня протиріч бізнесу і духовності невиче­рпне. Воно хвилюватиме розум людей у всі часи.

3 Оскільки церква, яка відділена від держави та школи, ніколи не відділена від суспільства, Церква — не тільки містичне тіло Христове, Христова наре­чена, а й соціальний інститут, який покликаний відігравати важливу роль у політичній системі демократичного сус­пільства, тому питання розвитку еко­номіки країни, бізнесу разом з підви­щенням духовності суспільства завжди перебуватимуть у сфері інтересів Пра­вославної церкви. І в цьому нема про­тиріччя.