Православні духовні цінності і розвиток бізнесу в Україні, страница 7

Таким чином, С.Булгаков обґрунтовує свій висновок про природний зв'язок віри і людства в усіх сферах його діяль­ності, про необхідність постійного взаєм­ного діалогу церкви і держави, церкви і господарюючого суб'єкта, який закладає економічні та соціальні основи жит­тєдіяльності суспільства. І хоч церква відділена від держави, а школа — від церкви, хоч церква знаходиться немов у вічній опозиції до світської влади, разом з цим церква, при всій секуляризації життя, ніколи не відділена від суспільс­тва. Церква — не тільки містичне тіло Христове, Христова наречена, а й соціаль­ний інститут, покликаний відігравати важливу роль у політичній системі де­мократичного суспільства. Тому питан­ня розвитку економіки країни, бізнесу

разом із підвищенням духовності суспільства завжди перебуватимуть у сфері інтересів УПЦ.

Бізнес і духовність крізь призму прив'язки до багатства в сучасній Україні.

Україна, відродивши незалежність у 1991 році, пройшла 13-річний шлях пе­ретворення суспільних відносин в усіх сферах життя. Помітні зрушення в фор­муванні ринкових відносин, в адаптації відносин до європейських стандартів, на жаль, не призвели до покращення життя українських сімей. Бізнес, який полегшує розв'язання багатьох питань, одночасно інколи здійснює тиск на пе­ресічного громадянина, який планує розпочати підприємництво, який зай­мається ним, або який стикається з бізнесменами. І саме тут постають проб­леми "духовності у бізнесі" і "духов­ності поряд із бізнесом".

Процеси, що супроводжують перехід економіки України до ринкових відно­син, мають суперечливий характер. Створюючи підвалини для самодостат­нього життя особистості, вони також супроводжуються духовними втратами та переоцінкою цінностей. Відомо, що конкуренція сприяє динамічному роз­витку суспільства, але подекуди набу­ває досить жорстоких форм. Тому ду­ховність — той найголовніший важіль, який, за визнанням багатьох дослід­ників даної проблеми, вважається не­одмінним супутником соціально-еко­номічного розвитку.

Стереотип підприємця, який склався у свідомості більшості українських гро­мадян, передбачає наявність таких якос­тей, як професіоналізм, енергійність, завзятість, тобто рис, що свідчать про го­товність жити та діяти, покладаючись насамперед на власні сили. Але радянсь­ка влада, зокрема й через систему освіти, сформувала у свідомості громадян став­лення до підприємництва як до злочинної діяльності, яка збагачувала окремих осіб за рахунок пограбування інших. І не випадково, коли йдеться про підприєм­ництво, багато людей бачать у ньому ли­ше можливість і спосіб особистого зба­гачення будь-якою ціною. Вони вважа­ють нагромадження капіталу метою, а не засобом до існування, не усвідомлюючи при цьому, яке велике соціальне та еко­номічне значення має соціальне орієн­товане підприємництво. І тут важливо, якою за морально-духовними якостями стане нова генерація бізнесменів Ук­раїни.

Для потенційних підприємців України характерна своєрідна трансформація уявлень про норму та відхилення від неї, тобто відхилення від традиційних мо­ральних норм. Уявленням про чуйність, готовність допомагати людям, жер­товність в ім'я громадського обов'язку та інтересів суспільства відводиться, в кра­щому разі, другорядна роль. Звичайно, духовно зріла людина без особливих роз­думів і сумнівів чинить так, як підказує сумління; корегує поведінку згідно з інтересами суспільства, держави; досягає своїх особистих цілей у нерозривному зв'язку із суспільними. Така поведінка свідчить про моральну досконалість осо­бистості, у якої визначенні цінності, пра­вила стали частиною її духовного світу; її сумління не дозволяє здійснювати вчин­ки, несумісні з внутрішніми переконан­нями [19, с. 67].

Треба констатувати, що Україна як національна країна, хоч і з немалою кількістю національних меншин, має традиційну релігійність, і цей факт сус­пільство та весь світ вимушені врахову­вати. Українські підприємці діятимуть у бізнесі і поширюватимуть його в певній ситуації, з певною ментальністю і тра­дицією. Вони не в змозі бути абсолютно незалежними від культури, багато в чо­му зорієнтовані на православні духовні цінності. Якщо до якоїсь пори вони не усвідомлюватимуть цього, саме життя, рано чи пізно, нагадає їм про свою сутність, яка не зводиться лише до от­римання прибутку.