Православні духовні цінності і розвиток бізнесу в Україні, страница 4

Мораль у суспільстві тісно пов'язана із духовністю. Дивлячись на діяльність людини, її спілкування крізь призму етичних норм і цінностей, можна зро­зуміти природу етики ділового спілку­вання. Кожна людина зберігає у собі позитивні та негативні риси характеру. У процесі спільної діяльності формується етика ділового спілкування як сукуп­ності цінностей і норм, що орієнтують та регулюють вчинки людей. Відомо, що мораль — це форма суспільної свідо­мості та вид суспільних відносин, які спрямовані на затвердження само­оцінки індивіда, рівність усіх людей у їх прагненні до щасливого життя. У мо­ралі оцінюються не тільки практичні дії людей, але й їх мотиви, прагнення і наміри. Мораль не існує поза суспільс­твом, без взаємодії людей. Вона знач­ною мірою залежить від особливостей розвитку суспільства, насамперед від соціально-економічного устрою; з роз­витком ринкових відносин людина стає дедалі прагматичнішою, а суспільство раціональнішим. Вплив грошей все більш посилюється на ділові та особисті відносини між людьми. У такому сус­пільстві росте корумпованість, жорс­токість, егоїзм, індивідуалізм. І сус­пільство, яке стає на шлях "все заради грошей", може зазнати морального та духовного занепаду. Із мораллю пов'язані норми етикету, у тому числі ділово­го. Тактовність, ввічливість, корект­ність, чесність, довіра, вихованість, ри­сами інтелігентності, яка є моральною категорією, рівень якої встановлюється не освітою, а культурою, — і це теж складова духовності. Людина повинна самовиховуватися. З точки зору самоменеджменту, за теорією Кетеля, ділова людина повинна мати такі якості харак­теру: інтелігентність, емоціональну рівновагу, стриманість, творче натхнен­ня, делікатність, впевненість у собі, ви­сокий самоконтроль. Такі риси ук­раїнського бізнесмена можуть з'явитись як наслідок стабільної освітньо-вихов­ної роботи та підвищення рівня суспіль­ної моралі, який з 1990-х років зазнав занепаду.

20 листопада 2003 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про захист суспільної моралі" ["Офіційний вісник України", 2003. - № 52, СТ. 2736]. На­решті, закладено правові основи захис­ту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль. Суспільна мораль ро­зуміється як система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних ду­ховних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість. Спеціальна Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі проводитиме експер­тизу і здійснюватиме контроль з цих питань. Але суспільство має право запи­тати: а навіщо було 12 років чекати? Невже хворобу легше вилікувати, ніж попередити?

Слід зазначити, що ділові якості бізнесменів багато в чому регулюються вже встановленою корпоративною мо­раллю. Під визначенням "корпоративна мораль та культура" можна розуміти взагалі цінності, норми спільноти і їх зовнішнє проявлення. Фахівці в області корпоративної культури вважають, що вона "сидить" у нашій душі, в душі ор­ганізації, у наших думках, в оцінках, взагалі у світогляді, емоціях, почуттях, у рівні матеріального та духовного роз­витку, та проявляється у поведінці лю­дини. Але існують глибші, внутрішні основи культури та моралі. На їх основі створюються технології, використання яких може допомогти стати культурною людиною чи сформувати іншу корпора­тивність. Навіть Ф.М Достоєвський вважав, що людину неможливо змінити, її можна тільки зламати. Карнегі гово­рив, що примусити людину щось зроби­ти неможливо, але можна створити такі умови, в яких вона це зробить са­мостійно. Дійсно, людина — самоорганізуюча, саморегулююча, самопрогра-муюча система. Створіть їй відповідне інформаційне середовище, і вона може переродитися, зрозуміє чужу їй раніше культуру та мораль. Це ж стосується і корпоративних інтересів бізнесменів. Дайте їм кредити — і не буде затримок заробітної плати, обману партнерів; знизьте їм податки — питома вага тіньо­вої економіки знизиться. Але це одно­часно означатиме, що рівень духовності підприємницької "страти" і багатьох індивідів з цього кола значно підви­щиться, оскільки "ризик гріха" змен­шиться.