Православні духовні цінності і розвиток бізнесу в Україні, страница 9

Знайома одеська бізнесменка, чоловік якої також займався бізнесом, пишала­ся своїм багатством, внаслідок чого втратила багатьох друзів. Крім того, ця сім'я не бажала мати дитину, вважаючи це "зайвим клопотом". І тільки нещо­давно, у віці 45 років, коли у 49-річного чоловіка стався інсульт, бізнес - вумен вирішила сповідатися та причаститися в одному з одеських монастирів. Коли ієромонах запитав її: "Кому Ви залиши­те накопичене багатство?", — вона зро­зуміла свою помилку. Але чи не запізно?!...

Мабуть, ще з початкової школи треба акцентувати увагу дітей на таких питан­нях, наводячи їм потрібні приклади. Школа відділена від церкви, але в світі є досвід викладання основ традиційної релігії на бажання батьків учнів, яке письмово засвідчено. Ми переконані, що з метою затвердження і поглиблення духовності в Україні цілком можливо ввести до шкільного курсу базової се­редньої освіти факультатив — на бажан­ня учнів і їх батьків, — наприклад, "Ос­нови Православної віри", або "Основи Християнського віросповідання та культу", або "Традиційні релігії країни".

Несподівані роздуми про духовність та бізнес над однією одеською картиною.

Інколи, навіть випадково, ми можемо збагнути, що питання віри і духовності пронизує усі сфери життя. Інколи, зовсім несподівано віра нагадує нам про необхідність виконувати заповіді та прагнути обминути гріх. Ці роздуми бу­ли навіяні автору роботи фрагментом з однієї статті щодо копії картини Рафаеля в Одеському Палаці господарського правосуддя [13, с.3].

На проспекті Шевченка в м. Одесі реставровано будинок для переїзду ту­ди Одеського апеляційного та місцевого господарчого судів. У залах цього Пала­цу господарського правосуддя одеські фірми, підприємці вирішуватимуть свої господарські спори, при цьому, як свідчить практика, деякі з них викорис­товуватимуть нечесні докази, обман. Зі слів Голови суду В. Балуха [9, с.2], за брон­зовою фігурою Феміди буде 72-фігур-ний вітраж, на якому відображатиметь­ся історія Одеського комерційного суду і радянських арбітражних судів, а також значних діячів української історії, серед яких — Володимир Великий та Андрій Первозванний, який вважається покро­вителем Одеської духовної семінарії.

Але не це вражає найбільше. У холі бу­динку суду з обох боків будуть розташо­вані копії картин Рафаеля, оригінали яких перебувають у Ватикані. На одній з них зображено відомий сюжет про те, як цар Соломон розв'язав спор двох жінок про право на дитину. На другій картині зображена антична Афінська академія, момент спору між Аристотелем та Платоном про Істину. В оригіналі, серед антич­них фігур, намальовані і сучасні Рафаелю політичні діячі. На одеській же картині, в подовження Рафаелевої традиції, під час суперечки Платона і Аристотеля при­сутні голова облдержадміністрації Сергій Гриневецький, міський голова Руслан Боделан, а також його Високопреосвящен­ство Митрополит Одеській та Ізмаїльсь­кий Агафангел та ігуменя Одеського Свя­то-Михайлівського жіночого монастиря Серафима.

Про що ж сперечалися Платон з Арис­тотелем? Аристотель (384 — 322 рр. до н. е.) — учень Платона, який згодом вис­тупив з критикою його вчення про ідеї як щось первісне по стосовно до речей. Він визнавав об'єктивне існування ма­теріального світу, різні форми руху; сутність речей шукав у самих речах. Од­нак у матерії він бачив тільки пасивне начало, яке підпорядковано особливій активній "формі". "Формою усіх форм", "першодвигуном" всього світу є Бог. Платон же (428 (427) - 348 (347) рр. до Н.е.) розробив вчення про ідеї як за­гальні поняття, що існують незалежно від людського розуму і є зразками-пара­дигмами речей — їх копій. Найвища ідея — Благо (Єдине) — це є Бог, деміург, який створює світ, душу, кос­мос, оформлюючи "небуття". Душа, як частка світу ідей, є безсмертною. Як відомо, погляди Платона і Аристотеля мали великий вплив на розвиток філо­софської думки у світі, на становлення релігійної догматики. Якщо максималь­но спростити сутність цього філософсь­ко-релігійного спору вчителя і учня, то спор цей про те, де в основному істина — на небі чи на землі? [14, с.20].