Характеристика функціонально-технологічних властивостей вихідної си­ровини (м’яса) як об'єкта переробки в підприємствах харчування. Класифікація кулінарної продукції із м'яса за сукупними ознаками, страница 15

Жирова тканина. Жирова тканина є різновидом рихлої сполучної тканини, в клітинах якої міститься значна кількість нейтрального жиру. У сполучній тканині вони розташовуються поодинці або невеликими групами, в жировій — скупчуються у великі маси. Розміри жирових клітин досягають 120 мкм. Вони володіють звичайними для клітин структурними елементами, але їх центральна частина заповнена жировою краплею, а протоплазма і ядро відтіснені до периферії (мал. 11.8). Жирові краплі є складною дисперсною системою, утвореною жиром і фазою, що обводнює. Разом з жирами у складі жирової тканини містяться різноманітні ліпоїди (переважно фосфатиди). Але кількість їх не перевищує часткою відсотка.

Відповідно до розподілу сполучної тканини в м'ясі розрізняють внутрішньом’язова, міжм'язову і поверхневу жирову тканину. У м'ясі угодованих тварин (великої рогатої худоби і свиней) жирова тканина як би перешаровує м’язову, утворюючи на розрізі так звану мармуровість.

Харчова цінність жирової тканини визначається властивостями жирів, що містяться в ній, і до певної міри харчовою цінністю ліпоїдів.

Природні жири худоби і птаха є складні суміші, головними компонентами яких є гліцериди, тобто складні ефіри гліцерину і жирних кислот, переважно тригліцериди типа.

Тут R1, R2, R3 — радикали жирних, головним чином вищих кислот, властивості і розташування в структурі молекули яких вирішальним чином впливають на специфічні особливості різних жирів і їх харчову цінність. Вміст в жирах ди- і моногліцеридів незначний і непостійний.

Біологічна цінність жирів обумовлена, по-перше, тим, що вони служать носіями великих запасів енергії. Калорійність жирів перевищує калорійність білків і вуглеводів і досягає 39 кдж на 1 г жиру. В цьому відношенні тваринні жири незалежно від вмісту в їх складі радикалів насичених і ненасичених кислот мало відрізняються один від одного.

По-друге, жири необхідні для всмоктування в кишечнику жиророзчинних вітамінів, тому при недостатній їх кількості в їжі спостерігаються авітамінози. Тваринні жири і самі є носіями невеликих кількостей деяких жиророзчинних вітамінів (А, D і Е).

І нарешті, біологічна цінність жирів залежить від вмісту в них радикалів високоненасичених жирних кислот з двома і більше подвійними зв'язками, розділеними метиленовою ланкою з числом вуглецевих атомів 18 і більше. Ці кислоти не синтезуються організмом в необхідних кількостях. До них відносяться ліноленова (два подвійні зв'язки), лінолева (три подвійні зв'язки) і арахідонова (чотири подвійні зв'язки).

Вміст радикалів ненасичених жирних кислот в тваринних жирах (%)

Жир

Олеінова

Лінолева

Ліноленова

Арахідонова

Пантотенова

Яловичий:

Внутрішньом’язовий

Міжм’язовий

поверхневий

Свинячий:

Внутрішньом’язовий

Міжм’язовий

поверхневі

Баранячий:

Внутрішньом’язовий

Міжм’язовий

поверхневий

Курячий поверхневий

Гусячий поверхневий

Качиний поверхневий

Індичий поверхневий

42,6

41,9

44,9

45,2

44,9

43,3

41,6

33,2

34,8

29,5

31…41

42

36…48

1,1

1,2

1,1

4,2

6,8

7,4

2,7

1,5

1,7

18,2

19..35

24

17…32

0,3

0,2

0,2

0,4

0,4

0,4

1,5

0,8

0,7

1,0…1,5

0,4

1,4

0,7…1,3

0,2

-

-

0,4

0,4

0,2

0,8

0,1

0,1

0,6…1,5

0,05

0,2

0,2…1,7

0,1

-

-

0,1

-

0,1

0,7

0,1

0,1

-

-

-

-

Жири, що містять більшу кількість радикалів ненасичених кислот, більшою мірою сприяють засвоєнню організмом білкового азоту. Характеристика біологічної цінності окремих видів тваринних жирів, що входять до складу м'яса, приведена в табл.

Фосфатиди внутрішньом'язової жирової тканини містять значно більше радикалів високонепредельних жирних кислот, ніж тригліцериди.