Розділ 1. Творчість Г. Нейгауза, як видатного педагога піаніста
1.1. Біографічні дані митця
12 квітня 2018 року виповнюється 130 років від дня народження Генріха Нейгауза. Враховуючи його значний внесок у вітчизняну та світову музичну педагогіку, школу фортепіанного виконавства, Верховна Рада України ухвалила Постанову про проведення відповідних заходів на державному рівні.
Генріх Нейгауз народився 12 квітня 1888 року в місті Єлисаветграді (нині – Кіровоград). Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії у м. Кьольн переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи; його мати, Ольга Михайлівна (нар. Марцеліна Блуменфельд), доводилася старшою сестрою знаменитого композитора, піаніста та диригента Фелікса Блуменфельда.
Початкову музичну освіту Генріх одержав від свого батька. В 1904 році, по закінченні гімназії у віці 16-ти років, Генріх Нейгауз дебютував з великим успіхом як виконовець в Дортмунді. Після чого він відправився у концертне турне по Німеччині, Австрії та Італії, як він вважав, вже як готовий піаніст-віртуоз. Однак у Відні він познайомився з піаністом і композитором Леопольдом Годовським, відомим своїм музичним перфекціонізмом. Під впливом Годовського Нейгауз збагнув, що хоч музичний талант і є природний дар, але здатність до музичних інтерпретацій потребує важкої праці.
Після навчання в Л. Годовського у Берліні, Нейгауз вивчав теорію композиції під керівництвом учня Танєєва професора П.Ф.Юона. Пізніше вступив у Віденську академію музики в школу вищої майстерності, яку закінчив на відмінно.
Повернувшись у Росію, Нейгауз здав екстерном у Петроградській консерваторії іспити і у 1916 році почав свою педагогічну діяльність у Тбілісі, а надалі в Єлисаветграді працював у місцевому відділі народної освіти. Разом із своїм троюрідним братом, відомим польським композитором К. Шимановським, він організував камерне товариство, читав лекції, пропагував кращі зразки класичної музики.
У 1920 році Нейгауз – професор Київської консерваторії, а від 1922 року розпочалась його творча діяльність у Московській консерваторії.
Продовжуючи і розвиваючи традиції фортепіанного мистецтва Нейгауз створив школу, пов'язану з високими досягненнями піанізму. Визнана в усьому світі школа Нейгауза знайшла своє продовження у творчості учнів — С. Ріхтера, Е. Гілельса, Я. Зака, І. Зетеля, Є. Малініна, О. Насєдкіна, Л. Наумова, В. Кастельского, В. Крайнєва, В. Воскобойникова, Т. Гутмана, А. Гінзбурга і багатьох інших музикантів.
Виконавча діяльність Г. Нейгауза ввійшла в скарбницю музичного мистецтва. У його репертуарі була майже вся художня фортепіанна література від Баха до наших сучасників. Піаніст був незмінним другом багатьох композиторів і першим виконавцем цілого ряду творів. Величезна ерудиція Нейгауза при великій особистій чарівності завжди залучала до артиста молодь. Концертні зали, класи, аудиторії, у яких Генріх Густавович виступав, завжди були переповнені.
Нейгаузу належать блискучі статті і нариси про музику. Широкою популярністю користується його книга «Про мистецтво фортепіанної гри».
У рідному для Нейгауза Кіровограді його іменем названо вулицю, а на розташованому на ній будинку, в якому народився видатний музичний педагог, встановлено меморіальну дошку. Від 1981 року в місті працює Музей Генріха Нейгауза.
Помер Генріх Густавович Нейгауз 10 жовтня 1964 року в Москві.
1.2. Творчий здобуток піаніста-педагога
Генріх Нейгауз народився в музичній сім’ї. Його батько був директором музичної школи в Єлисаветграді. Отримавши музичну освіту в Німеччині, Густав Вільгельмович Нейгауз став піаністом, педагогом, композитором і музичним теоретиком. Зрозуміло, музичне виховання сина він взяв на себе. Однак методи викладання і фортепіанної гри батька викликали відторгнення у маленького Генріха. Тому в питаннях піанізму він намагався розібратися самостійно. У дитячі роки Генріха Нейгауза найбільше музичне вплив на нього справив його дядько Фелікс Блуменфельд.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.