Інтенсивна терапія тахіаритмій. Невідкладна допомога при тахіаритміях

ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ТАХІАРИТМІЙ

Невідкладна допомога при тахіаритміях:

При припиненні кровообігу – СЛР по рекомендаціях «Раптова смерть».

ЕІТ (электроиімпульсна терапія) проводять при розвитку шоку, аритмічного колапсу, набряку легенів, гострого коронарного синдрому, судомного синдрому або відсутності свідомості  при ЧСС більше 150:

-  оксигенотерапія 100 % зволоженим киснем,

-  премедикація: фентаніл 0,05 мг або промедол 10 мг (ослабленим, літнім пацієнтам),

-  медикаментозний сон: сібазон 1 мл (5 мг) в/в,  потім по 0,5 мл (2,5 мг) кожні 1-2 хв до засипання хворого,

-  контроль серцевого ритму,

-  провести ЕІТ - починаючи з:

50 Дж - при тріпотінні передсердь, надшлуночковій тахікардії,

100 Дж - при мерехтінні передсердь, мономорфній шлуночковій тахікардії,

200 Дж - при поліморфній шлуночковій тахікардії,

NB! використати добре змочені прокладки або гель, по можливості синхронізувати розряд із зубцем R на ЭКГ,  із силою притиснути електроди до тіла, зробити розряд у момент видиху хворого.

-  немає ефекту - повторити ЕІТ подвоївши енергію розряду,

-  немає ефекту - повторити ЕІТ розрядом максимальної енергії,

-  немає ефекту - ввести антиаритмічний препарат, показаний при даній аритмії (див. нижче), і повторити ЕІТ розрядом максимальної енергії.

Невідкладна медикаментозна терапія:

1.  Пароксизм надшлудочкової тахікардії c «вузькими» комплексами QRS:

-  проба Вальсальви (затримка дихання з натужуванням  на висоті вдиху протягом 5-10 с), масаж каротидного синуса (великим пальцем біля внутрішнього краю грудиноключичнососковидного м'язу на рівні верхнього краю щитовидного хряща з правого боку протягом 5-10 с).  NB! Протипоказана при гіпертонічній хворобі, вираженому атеросклерозі. Ефективність у 50 % випадків (при передсердних тахікардіях)

-  нема ефекту - АТФ 10-20 мг (1-2 мл) в/в болюсом  без розведення

-  немає ефекту - через 2 хв АТФ 20 мг (2 мл) в/в болюсом

-  немає ефекту – через 2 хв верапаміл 2,5-5 мг (2-4 мл 2,5 %) в/в струминно; при ознаках СН + серцеві гликозиды.  NB! Верапаміл протипоказаний при вираженій СН, артеріальній гіпотензії, порушенні АВ-провідності, СССВ NB! Серцеві глікозиди підвищують ефективність вагусних проб.

-  немає ефекту - через 15 хв верапаміл 5-10 мг в/в,

-  немає ефекту - через 20 хв новокаїномїд 10 мл 10 % (1000 мг) в/в повільно на 10 мл натрію хлориду за 20 хв. (при тенденції  до  артеріальної  гипотензії  +  0,25-0,5 мл  1 %  мезатону   або  0,1-0,2 мл 0,2 % норадреналіну).

-  немає ефекту - кордарон 6 мол в/в струйно повільно

2. Пароксизм миготливої аритмії:

-  відновлення  початково  високої ЧСС – верапаміл 5 мг (4 мл 2,5 %) в/в струминно; при ознаках СН + серцеві гликозіди – 0,5 мл 0,05 % строфантину або 1 мл 0,025 % дігоксину. Можливе самостійне введення серцевих гликозидов. NB! Не можна при синдромі WPW - може привести до різкого збільшення ЧСС.

-  відновлення синусового ритму – новокаїнамід 1000 мг (10 мл 10 %) в/в повільно на 10 мл натрію хлориду (при тенденції до артеріальної  гіпотензії + 0,25-0,5 мл 1 %  мезатону  або 0,1-0,2 мл 0,2 % норадреналіну). NB! Може привести до різкого прискорення ЧСС

-  немає ефекту - кордарон 6 мл в/в повільно на 20 мл 5% р-ну глюкози за 5-7 хв

3. Пароксизм тріпотіння передсердь:

-  ЕІТ розрядом 50 Дж

-  при неможливості проведення ЕІТ – зниження ЧСС за допомогою 0,25мг дігоксину (1мл) або строфантину (0,5 мл) і (або) верепамілу 10 мг в/в повільно. NB! Після введення серцевих глікозидів ЕІТ можна проводити тільки після в/в введення 10 мл 10 % новокаїнаміду.

-  для відновлення синусового ритму може бути ефективний новокаїнамід 10 мл 10 % після попереднього введення 0,5 мг дігоксину (строфантину).

4. Пароксизм мерехтіння й тріпотіння передсердь на фоні синдрому WPW:

-  в/в повільно новокаїнамід 1000 мг (10мл 10%) або аміодарон 300 мг (6 мл 5%), якщо ЧСС на перевищує 220 у хв. ЧСС більше 220  за хвилину - показана ЕІТ

NB! Серцеві глікозиди, блокатори В-адренорецепторів, антогоністи кальцію (верапаміл, ділтіазем) протипоказані.

5. Непараксизмальна тахікардія на тлі СССВ (прискорений эктопічний ритм з ЧСС 90-110 за хвилину), що проявляється суб'єктивними відчуттями:

-  для зниження ЧСС в/в - серцеві глікозиди, верапаміл, новокаїнамід)

6. Пароксизм тахікардії неясного генезу з «широкими» комплексами QRS ( ³ 0,12 с):

-  АТФ 10-20 мг (1-2 мл) в/в болюсно (атріовентрикулярні тахікардії купіруються у 95 % випадків, передсердні – зменшення ЧСС, шлуночкові - змін немає)

-  диференційоване лікування тахікардії залежно від її виду

7. Пароксизм шлуночкової тахікардії:

-  при розвитку ознак лівошлуночкової недостатності або аритмічної форми кардіогенного шоку - ЕІТ 100 Дж

-  лідокаїн 80-120 мг (4-6 мл), потім кожні 5 хв по 40-60 мг (2-3 мл) в/в повільно до ефекту, або досягнення загальної дози 3 мг/кг (10-12 мл) NB! При СН, захворюваннях печінки, у хворих старше 70 років - дозу зменшують удвічі