Конкурентні маркетингові стратегії (Матеріали до практичного заняття), страница 3

"Неповороткий бегемот" – завершальна стадія розвитку віоленту; підприємство-бегемот зберігає великі розміри, але втрачає динамічність розвитку; для нього характерна зайва диверсифікація (розпилення зусиль за різними напрямками), поступове наростання технологічного відставання.

Нішери (новачки) – це підприємства, які обслуговують невеликі сегменти ринку, що залишилися поза увагою великих підприємств (використовують стратегію ринкової ніші).

Олігополія – це ситуація, коли кількість конкурентів мала або декілька підприємств домінують на ринку, створюючи сильну взаємозалежність; результат стратегічного маневру сильно залежить від того, чи будуть на нього реагувати конкуренти.

Органічний (інтенсивний) ріст –припускає нарощування операцій підприємства в межах того виду бізнесу, яким воно вже займається.

"Перевага першого ходу" – закономірність, яка висловлюється в тому, що підприємство, яке першим захопило лідерство в галузі, одержує настільки істотну перевагу над конкурентами, що в подальшому звичайно здатне зберігати домінуючі позиції протягом багатьох десятиріч.

Позиція задовільна – передбачає, що підприємство має сприятливі можливості для продовження діяльності на певному ринку збуту, але його можливості щодо підтримки і поліпшення своїх ринкових позицій перебувають на рівні нижчому за середній, і тому підприємство-лідер за бажання може зруйнувати його позиції.

Позиція лідируюча – означає сильні конкурентні позиції підприємства, його великі можливості щодо вибору стратегічних напрямів розвитку та спроможність впливати на ринкову діяльність інших підприємств.

Позиція незадовільна – характеризує слабкий ринковий стан підприємства, наявність конкурентної вразливості і відсутність у підприємства можливостей щодо поліпшення існуючого становища.

Позиція сильна – означає спроможність підприємства формувати незалежну маркетингову стратегію без погіршення своїх ринкових позицій, але передбачає врахування конкурентних дій підприємства-лідера.

Позиція сприятлива – означає, що підприємство має певну конкурентну перевагу, яку використовує у своїй стратегічній діяльності; передбачає, що підприємство займає ринкові позиції вище середнього рівня і має можливості для їх поліпшення.

Послідовники – це успішно діючі на ринку підприємства, маркетинговим спрямуванням яких є не завоювання ринкової першості (на відміну від челенджерів), а підтримання й охорона своєї ринкової частки.

Ринкові лідери – це підприємства, що володіють найбільшою ринковою часткою на певному ринку збуту.

Розширення меж ринку –полягає у впровадженні існуючих товарів на нові ринки; якщо підприємство прагне розширити свій ринок, воно може проникати на нові географічні ринки, виходити на нові сегменти, по-новому пропонувати існуючі товари, нові методи розподілу і збуту і т.п.

Сегментація конкурентна – визначення ринкової ніші, яка не зайнята конкурентами.

Сегментація продуктова (або мікросегментація) – виділення ринкових сегментів на основі споживчих, продуктових і конкурентних ознак.

Сегментація стратегічна – виділення стратегічних зон господарювання, тобто визначення базових ринків, на яких підприємства будуть діяти.

Скорочення глибини переробки – виробнича політика крупних підприємств, що полягає в зосередженні своєї діяльності тільки на найважливіших технологічних операціях; усі інші операції передоручаються субпостачальникам - дрібним підприємствам-комутантам ("сірим мишам"); політика скорочення глибини переробки є відображенням більш високої ефективності дрібного бізнесу в задоволенні локальних потреб.

Стратегічний набір – це система стратегій різного типу, що розробляються підприємством на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку підприємства, а також його місце і роль у конкурентному маркетинговому середовищі.

Стратегія адаптації – передбачає використання послідовником товару лідера як основи для його вдосконалення або пристосування до певного ринку збуту.

Стратегія відступу – різновид стратегій захисту позицій ринкового лідера, використовується в тому разі, коли лідер усвідомлює неможливість захисту своїх товарно-ринкових позицій у результаті виснажливої конкурентної боротьби; не завжди означає відмову ринкового лідера від того чи іншого виду бізнесу, це може бути тимчасовим послабленням маркетингової активності; основне завдання – виявити ті сегменти, від яких можна відмовитися без значних стратегічних наслідків.

Стратегія віолентна – стратегія конкурентної боротьби, що зосереджується на зниженні витрат виробництва і реалізується за рахунок організації масового випуску  порівняльно недорогих, але цілком доброякісних товарів; три основні різновидності підприємств-віолентів за свої великі розміри і економічну силу отримали в науці звучні назви "гордих левів", "могутніх слонів", "неповоротких бегемотів".

Стратегія експлерентна – конкурентна стратегія, що орієнтується на радикальні нововведення; підприємства, які зайняті цим ризикованим першопрохідним бізнесом, часто називають "першими ластівками".

Стратегія «збір врожаю» – передбачає підтримання інвестицій на граничному мінімумі і початок дій з максимізації короткотермінових потоків готівки для підготовки спокійного виходу з ринку.

Стратегія імітації – полягає в наслідуванні окремих елементів стратегії лідера, але з унесенням певних відмінностей в упаковку, товарну марку, рекламу, цінову політику.

Стратегія компіляції – означає використання різновидів маркетингової стратегії ринкового лідера в повному обсязі (в аспекті товарної, цінової, збутової та рекламної діяльності).