Конкуренція за передбачення нових можливостей– (конкурентна боротьба за ринкове передбачення та інтелектуальне лідерство) це конкуренція за створення нового конкурентного простору, що передбачає довгострокове розуміння перспектив і тупиків розвитку підприємств у конкурентному маркетинговому середовищі; конкуренція за передбачення параметрів завтрашнього бізнесу, за абсолютно нові вигоди для споживачів або за радикально нові засоби надання їм сьогоднішніх вигод.
Конкуренція міжтоварна – це конкуренція товарів підприємства між собою, вона не є конкуренцією за своєю суттю, але є особистим випадком асортиментного переліку, метою якого є побудова імітації споживчого вибору.
Конкуренція міжфірмова – це конкуренція альтернатив домінуючих та більш ефективних засобів задоволення потреб.
Конкуренція монополістична– займає середнє положення між чистою конкуренцією і монополією: сили великої кількості конкурентів знаходяться приблизно у рівновазі, але їх товари диференційовані, тобто, з точки зору покупців, вони володіють відмітними якостями.
Конкуренція нецінова – висуває на перший план вищу, ніж у конкурентів, споживчу вартість товару: підприємства випускають товар більш високої якості, надійності, забезпечують низьку ціну споживання, більш сучасний дизайн.
Конкуренція позиційна– (конкурентна боротьба за положення на ринку, за ринкову частку) це конкуренція в області технологічних підходів, концепцій товарної політики, маркетингових цінових і комунікаційних рішень, стратегії дистрибуції, тобто конкуренція переміщується у сферу боротьби за положення на ринку на основі відомих параметрів: товар, послуга, ціна, збут, просування.
Конкуренція торговельних марок (видова конкуренція) – має місце у тому випадку, коли підприємство розглядає як своїх конкурентів інші підприємства, які пропонують подібний товар або послугу тим же цільовим покупцям за подібними цінами.
Конкуренція функціональна – це конкуренція за більш повне задоволення потреб споживачів за допомогою маркетингових засобів.
Конкуренція формальна – підприємство вважає конкурентами усі інші підприємства, які виробляють продукцію, що призначена надати одні і ті ж послуги, тобто задовольнити одні і ті ж потреби.
Конкуренція цінова –виникла у час вільного ринкового суперництва, коли навіть однорідні товари пропонуються на ринку за різноманітними цінами; зменшення ціни є тією базою, за допомогою якої підприємець визначає свій товар, звертає на себе увагу та таким чином здобуває собі бажану частку ринку.
Конкуренція цінова прихована – підприємства запускають новий товар з суттєво кращими споживчими властивостями, а ціну підіймають непропорційно мало.
Конкуренція чиста– модель ринкової ситуації, яка характеризується присутністю на ринку великої групи продавців, що протистоїть великій групі покупців, причому жодна з цих груп не володіє достатньою силою, щоб впливати на ціни.
Конкуруючі підприємства – підприємства, які мають повну або частково співпадаючу ринкову нішу.
Контрнаступ – це стратегія захисту позицій ринкового лідера, яка передбачає прийняття відповідних дієвих засобів щодо агресивної цінової, інноваційної, збутової та рекламної стратегій конкурентів.
Лідерство в ніші (стратегія концентрації, або фокусування) – підприємство встановлює сегмент ринку через низькі ціни або унікальну пропозицію; таким чином, підприємство може дістати великий прибуток, зосереджуючись на якій-небудь одній конкурентній “ніші”.
Лідерство продуктове (диференціація) – націлює підприємство на великий ринок товару, що цікавить багатьох споживачів, але відсутній у конкурентів (унікальний товар, ціна не грає ролі); орієнтовано на ринок у цілому і враховує, насамперед, поведінку споживачів; основна увага приділяється удосконаленню товару, сервісному обслуговуванню, стимулюванню продажів, створенню іміджу тощо; найбільш ефективне в умовах ненасиченого ринку, слабкої конкуренції, активних нововведень на ринку.
Лідерство цінове (перевага за витратами) –підприємство може мінімізувати питомі витрати і знижувати ціни, що дозволяє йому залучати споживачів, оперативно реагувати на зростання собівартості і т.п.; орієнтоване на ринок у цілому і враховує, насамперед, дії конкурентів; основна увага приділяється зниженню витрат, впровадженню нових технологій, при цьому витрати на маркетинг можуть скорочуватися; ефективне в умовах зрілого ринку, коли нововведення виявляються слабко.
"Могутні слони" – друга стадія розвитку віоленту; підприємства-слони відрізняються особливо крупними розмірами, середнім за темпом, але дуже сталим зростанням, широкою диверсифікованістю і наявністю мережі зарубіжних філіалів.
Монополізм особливого виду– типове для постсоціалістичних країн положення підприємства як єдиного постачальника певної продукції; відрізняється від традиційного монополізму, що спостерігається в капіталістичних країнах тим, що свідомо створювався плановими органами в період соціалізму; подібні підприємства, як правило, не можуть бути примусово демонополізовані, тобто роздроблені на декілька незалежних підприємств, бо створювалися як єдиний технологічний комплекс.
Монополія – на ринку домінує один виробник, який протистоїть великій кількості покупців, внаслідок цього його товар протягом деякого часу не має у своїй категорії прямих конкурентів; це монополія новатора.
Монополія державна – заснована на виробництві і наданні суспільних благ без втручання механізму ринкового контролю; якщо монополія існує, підприємство володіє завищеною ринковою силою.
Монополія природна – стан ринку, при якому на ньому панує одне підприємство, що виробляє товар або послуги більш ефективно, ніж це робили б декілька підприємств-конкурентів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.