Гідравлічні та пневматичні машини: Випускна атестаційна робота, страница 4

Для гідромотора визначають робочий об’єм відповідно до заданого крутного моменту і частоти обертання вихідного валу  [1,4].

Гідродвигуни вибирають відповідно до технічної характеристики по каталогу [4].

2.3.2 Вибір робочої рідини

Робоча рідина поряд із функцією робочого середовища змащує поверхні що труться, охороняє їх від корозії, охолоджує гідравлічну систему, видаляє із системи продукти зносу.

Комплекс вимог, пред’явлених до робочих рідин, дуже широкий, тому підібрати робочу рідину, яка б щонайкраще задовольняла їм всім одночасно, практично неможливо. Найбільш підходящою для приводів загально промислового призначення є мінеральне масло [1,4].

Необхідно дати обґрунтування вибраної робочої рідини і привести її характеристики.

2.3.3 Визначення витрат споживаних гідродвигунами і вибір насоса        Витрати розраховують після визначення конструктивних розмірів гідро двигунів на підставі заданих швидкостей руху і з урахуванням циклограми роботи приводів для кожного її такту [1].

На основі виконаних розрахунків необхідно побудувати діаграму споживаних витрат, на підставі якої вибрати схему насосної установки.

Слід враховувати, що для нормальної роботи гідропривода необхідно, що б сумарна подача насоса за час циклу відповідала витратам спожитим гідродвигунами за той же час.

Обраний тип насоса необхідно обґрунтувати і привести значення його основних параметрів.

З урахуванням схеми насосної установки і циклограми роботи привода уточняють типорозміри необхідних гідроапаратів і дають їх технічні характеристики.

2.3.4 Гідравлічний розрахунок і визначення розмірів гідроліній

Основним завданням розрахунку є визначення діаметрів трубопроводів і втрат тиску, що виникають в них при течії робочої рідини.

Розрахунок варто робити по ділянках, що мають однакову витрату. Ділянка являє собою гідролінію яка включає трубопроводи, місцеві опори (трійники, штуцера, коліна і т.і.) і гідроапарати.

Діаметри трубопроводу визначаються в залежності від витрат рідини на ділянці і допустимій середній швидкості її руху [1].

Як відомо, втрати тиску складаються з втрат на тертя і втрат на місцевих опорах, для розрахунку яких використовуються відомі формули з курсу „Гідравліка та гідросистеми”.

Гідравлічні апарати слід розглядати як місцеві опори. Втрати тиску на них приведені в довідниках і каталогах для номінальної витрати через гідроапарат [4].

Якщо для конкретного випадку витрата менше номінальної, то табличні значення втрат необхідно перерахувати [1].

Кінцеві результати всіх розрахунків бажано представляти в вигляді зведених таблиць.

2.4. Розрахунок пневмоприводів

2.4.1 Статичний розрахунок пневмоциліндрів

Конструктивні розміри пневмоциліндра на стадії проектування встановлюються статичним розрахунком, при якому знаходять і вибирають внутрішній діаметр циліндра (діаметр поршня), діаметр штока та діаметр умовного проходу отворів для приєднання трубопроводів [2,5].

Вихідними даними для статичного розрахунку являються робочий тиск повітря у підвідній лінії, технологічне навантаження, довжина ходу, маса рухомих елементів, положення пневмоциліндра в просторі, потрібний час спрацювання.

Умовний прохід отворів для приєднання трубопроводів узгоджується з проходами трубопроводів і встановлених на них пневмоапаратів.

З урахуванням прийнятого умовного проходу і пневматичною схемою привода по каталогах вибирають необхідну пневмоапаратуру [6].

Розрахунок мембранних приводів відрізняється від розрахунку поршневих циліндрів тим, що розраховують фактичний діаметр мембрани через його ефективну площу з урахуванням діаметра опорного диска [2,3].

2.4.2 Динамічний розрахунок пневмоприводів

Основною задачею динамічного розрахунку пневмопривода дискретної дії є знаходження часу його спрацювання. Крім того, можуть бути поставлені й інші завдання: визначення діючих швидкостей та прискорень при рухові робочих органів, закону руху, характеру зміни тиску у камерах пневмоциліндра і т.і.