Гідравлічні та пневматичні машини: Випускна атестаційна робота, страница 3

6)  параметри гідропневмоапаратів застосованих у схемі повинні відповідати номінальній витраті і тиску в місцях їхньої установки;

7)  добрі експлуатаційні властивості гідроприводу полягають у рівномірності роботи гідродвигунів, у відсутності вібрації, гідравлічних ударів і шуму. Надійність і довговічність гідроприводу залежить від чистоти робочої рідини, що забезпечується відповідною схемою її очищення.

При розробці схеми притримуватись такого порядку:

1)  скласти циклограму роботи приводів (на підставі загальної циклограми машини);

2)  проаналізувати роботу приводів відповідно до циклограми машини;

3)  визначити характер команд, що є сигналами на переключення;

4)  вибрати тип гідропневмоапаратів, що відповідають характеру команд і характеру переключення;

5)  визначити місця розташування регулюючої апаратури;

6)  забезпечити додаткові умови (перевмикання швидкостей, блокування і т.п.);

7)  скласти циклограму споживаних витрат;

8)  вибрати схему насосної установки;

9)  уточнити типорозміри, застосованих в схемі гідроапаратів;

10)визначити місця установки і вибір типів фільтрів, манометрів і інших допоміжних пристрої;

11) оформити креслення схеми.

  2.2. Вказівки до розробки принципової гідропневмосхеми

Розробка принципової схеми, що працює в автоматичному режимі по заданому циклу, базується на знанні роботи гідропневмоапаратів, їхніх можливостей і особливостей, місця установки і засобів підключення, а також на умінні шляхом логічного аналізу встановити такі взаємозв’язки між елементами системи, що забезпечують необхідну послідовність прямувань робочих органів.

Цикл – визначена послідовність спрацьовування виконавчих і керуючих пристроїв дискретної системи, після виконання якої вони займають вихідне положення. Цикл розділяється на такти. Такт – інтервал часу в роботі дискретної системи, протягом якого не змінюються команди, що надходять на керування розподільниками, а йде відпрацювання команд, що утворилися безпосередньо після закінчення попереднього такту. У кожному такті можуть працювати один або декілька приводів. Команди наступного такту утворюються не раніш, ніж будуть виконані всі команди попереднього такту. Це досягається за допомогою датчиків стану, що контролюють спрацювання виконавчих устроїв, і логічних елементів, що забезпечують утворення необхідних по циклу команд тільки при наявності визначених комбінацій сигналів від датчиків стану. У якості датчиків стану використовуються     гідророзподільники з механічним (шляховим) керуванням, реле тиску і клапани послідовності, реле витримки часу й інші пристрої. У одній системі можуть використовуватися різноманітні види керування.

Щоб побудувати принципову гідравлічну схему зображують виконавчі приводи в їхньому вихідному положенні відповідно до заданого циклу. Для безпосереднього керування приводами рекомендується використовувати розподільники з двостороннім керуванням, для яких неприпустима одночасна подача керуючих сигналів на обидва входи („змагання” сигналів), тобто до подачі сигналу на один вхід він повинний бути знятий з іншого.

Відповідно до виду керування в схемі встановлюють датчики станів, що контролюють роботу виконавчих приводів і подають вихідні сигнали керування в логічну частину схеми. У якості датчиків стана використовують розподільники з механічним керуванням або електричні кінцеві вимикачі, що взаємодіють із кулачками, установленими на рухливих органах машини.

Контроль по тиску або зусиллю здійснюють клапаном послідовності, реле тиску або клапаном тиску. Для забезпечення вистоїв  із технологічним часом використовують реле витримки часу.           

2.3 Розрахунок гідропривода

2.3.1 Статичний розрахунок

При статичному розрахунку гідроциліндра відповідно до навантаження і швидкості руху визначають діаметр поршня і штока, а також умовні діаметри підводящих отворів [1].