Характеристика й аналіз об'єкту виробництва гусеничного трактора Т-150. Розрахунок деталі «Валик ВВП 151.37.429-1.», страница 6

Цей коефіцієнт показує що обробка сталі знижується, а можливість отримання потрібної шорсткості підвищується. Оброблюваність сталі залежить від її складових частин, тобто складу вуглецю та легуючих елементів. При збільшенні складу вуглецю-обробка погіршується, алі одночасно збільшується можливість отримання більш високих параметрів шорсткості поверхонь.

У результаті проведеного аналізу можна сказати, що хімічний склад сталі дозволяє доволі гарно вести обробку  різанням у разі правильно заданих оптимальних режимах різання.

1.5.4 Аналіз базування заготівлі при механічній обробці

На робочому кресленні деталі проставлені всі розміри, необхідні для виконання механічної обробки та правильного базування заготівлі. У цілому деталь зручно базується на всіх операціях механічної обробки. Принцип складання технологічних, конструкторських та вимірювальних баз виконується на всіх операціях механічної обробки базового технологічного процесу.

1.5.5 Аналіз розмірних ланцюгів

Розміри поверхонь проставлені від загальної бази. На кресленні позначаються лише складальні розміри з відхиленнями. Розміри, які закінчують розмірний ланцюг, створюються автоматично в результаті обробки деталі або складання вузлів, тому не контролюються й не проставляються на робочому кресленні. Системи функціональних розмірів очевидні тому не потребують більш конкретного описання.

1.5.6 Кількісний аналіз                                                                                                                               Розраховуємо коефіцієнт обробки поверхонь:бки поверхонь:

K_оп= = , де

П₀ – кількість поверхонь що обробляються;

П - загальна кількість поверхонь.

Рис. 1.8. Оброблювані поверхні валика ВВП    

На малюнку 1.8 означені усі поверхні деталі - Валик ВВП 151.37.429-1.

Розраховуємо коефіцієнт точності обробки:

К_п1 ,  де

Т_ср – середньозважений квалітет точності;

Т_{ср = ,} де

Т_к – квалітет точності;

П_ок – кількість поверхонь даного квалітету.

Усі основні характеристики поверхонь зведені в таблицю 1.6

Таблиця 1.6

№ поверхні	Розмір	Шорсткість	Точність
1	Æ18	80	f9
2	Æ4	80	H12
3	2,5	80	f9
4	Æ18	80	f9
5	22	80	js17
6	3	80	Js16
7	13	40	Js14
8	13	40	Js14
9	13	40	Js14
10	Æ5	80	H14
11	31	40	h14
12	16	40	h14
13	11	80	H14
14	Æ8.8	80	H14
15	Æ8.5	80	H14

.

К_п1= .

Розрахунок коефіцієнта шорсткості поверхонь:

K_ш = , де

Ш_ср = , де

Ш_к – клас шорсткості;

П_ок – кількість поверхонь заданого класу.

Ш_ср= .

К_ш= .

Розраховуємо коефіцієнт співвідношення точність - шорсткість:

К_сп= , де

С_т – кількість співвідношень, котрі задовольняють допустимим.

К_сп= .

Виконавши аналіз технологічності конструкції, робимо висновок, що дана деталь - «Валик ВВП 151.37.429-1.» є досить технологічною деталлю. Вона не має у своїй конфігурації складних поверхонь, за винятком глухого отвору ( 5 мм по довжині 10 мм, що належить до операції глибокого свердлення, яка є не технологічною операцією. Точностні вимоги не високі. Деталь гарно базується на всіх операціях, у більшості випадків виконується принцип об'єднання баз, що гарантує максимально точну обробку на певній операції.