Сталевий каркас промислового будинку: Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Металеві конструкції", страница 28

    Обраний переріз перевіряють на стійкість у площині ферми:

sx = Ni /(jxAL) £ Rygc  ;

де АL- площа двох підібраних кутиків;

  jx - коефіцієнт поздовжнього згину, визначають за т.72,[1]  у залежності від гнучкості:

lx = lxр / іx ,

тут lxp -- розрахункова довжина стиснутого стержня у площині ферми.

    Потім перевіряють стійкість з площини ферми:

sy = Ni / (jyAL) £ Rygc ,

де jy - коефіцієнт поздовжнього згину, який визначається в за-        лежності від гнучкості :

ly = lyp / iy .

    Радіус інерції iy визначають в залежності  від загальної ширини стержня b`, яка складається з сумарної ширини полиць  двох кутиків і товщини  фасонки: b`= 2 b + tф , а  iy  = 0,215 b`.

    Якщо напруження sx   або  sy більше розрахункового опору, необхідно збільшити калібр кутика, якщо менше, то різниця одного  з напружень sx  або  sy не повинні бути менші від розрахункового  опору більш ніж на 5%. Зазвичай, добираючи переріз, вже при другому наближеннi досягають мети.

    Таким же чином добирають перерізи стиснутих стержнів решітки. Процес аналогічний і для підбору перерізів інших стиснутих стержнів.

    Підбір поперечного перерізу розтягнутих стержнів дуже  простий. Визначають потрібну площу двох кутиків :

AL,потр = Ni / (Rygc) .

    Підібравши за сортаментом площу 2-x кутиків, перевіряють напруження в цьому перерізі

s = Ni / AL£Rygc .

    За умови забезпечення необхідної жорсткості під час монтажу й перевезення у зварних фермах рекомендується приймати  кутики  з шириною полиці не менше 50 мм, товщиною 5 мм і більше.

    Деякі стиснуті стержні ферми мають незначні зусилля і, таким чином, невеликі напруження, але гнучкості цих  стержнів  можуть бути більшими за нормовані. У цьому випадку кутики добирають за жорсткістю:

іпотр = lip / [l] .

де iпотр - потрібний радіус інерції;

   lip - розрахункова довжина стержня;

    [l]- граничне значення гнучкості: для поясів  [l] =120, решітки  - [l] = 150; зв'язків [l] = 200.

    По потрібному радіусу інерції знаходять необхідний  переріз кутика. Для стиснутих стержнів решітки, у яких  lі > 60, приймають коефіцієнт умов роботи  gс=0.8.

    Підібравши поперечні перерізи усіх стержнів, компонують ферму з 6-8 типорозмірів кутиків або інших перерізів й записують  усі дані у табл.6.3

Таблиця 6.3

Елемент

№ стержня

Зусилля, кН

Переріз û ë

Довжина, см

Гнучкість

Радіус інерції, см

 s, кН/ см2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Після складання таблиці елементів починають розраховувати і конструювати вузли ферми (див. рис. 6.3)

6.4. Конструювання вузлів ферм з парних кутиків.

 В завданні на курсовий проект відсутні особливі навантаження а, отже, й особливі поєднання, а також довготривалі навантаження.

 Кроквяні ферми прогоном 18...36 м розбивають на дві відправочні марки із збірними стиками у середніх вузлах (рис.6.4.,а,б, в). Стики для зручності  укрупненого  збирання  і  виготовлення проектують так, щоб ліва і права напівферми були взаємнозамінні.

  Спершу виконують креслення  осей  напівферми  відправочної марки у масштабі 1:20 … 1:40. По осях відкладають поперечні пе-рерізи стержнів, округлюючи положення центру ваги до 5 мм.

   Починають з верхнього поясу, переріз стержня якого найбільший. Прийнявши за сортаментом zo, округливши до 5 мм,  відкладають  його від осі ферми вгору у масштабі 1:10 … 1 : 20 і  проводять  лінію обушка по відкладених точках. Потім проводять лінію по товщині полиці, після чого у тому ж масштабі відкладають ширину  полиці і проводять лінію пера. Аналогічну побудову виконують для  нижнього поясу, відклавши zo униз.