s wp =Ösw2 +tw2 <Rwf ,
де sw = H/( 2bfKflef) + 6He/(2bfKflef2 ) ;
а tw = Vф/ (2bfKflef ) .
В цих формулах Rwf - розрахунковий опір кутових швів зрізу по металу шва, дорівнює 18 кН/см2 для електродів типу Е42; bf = 0,7 - при ручному зварюванні; Kf - катет кутового шва ; lef - розрахункова довжина шва, яка приймається меншою від його повної довжини на 10мм .
У вузлі кріплення нижнього поясу сила H притискує фланці до колони, викликаючи невеликі напруження зминання, перевіряти які не треба. У вузлі кріплення верхнього поясу сила H відриває фланець від колони, викликаючи його згин. Щоб вузол був жорстким, товщину верхнього фланця приймають 16 . . . 20мм, а відстань в між болтами призначують мінімальною. Момент при згині фланця визначають як в защемленій балці з прогоном в : М = (Н . в) / 8 .
Напруження у фланці:
s= M/W = Hв/8 : аб2/6 = 3/4 Hв/аб2 £ Rygc/gn ,
де а й б - відповідно довжина й товщина фланця .
Звичайно прагнуть запроектувати верхній вузол так, щоб лінія дії сили H проходила через центр фланцюя В цьому разі напруження в швах Ш2 , які кріплять фланець до фасонки, визначають за формулою:
tш2 = H/2bfkflef £ Rwf , де lef = а - 10мм .
Необхідну кількість болтів для кріплення фланця до колони визначають за формулою:
n ³ H/ [N]pв , де [N]pв - несуча здатність одного болта на розтягнення , [N]pв = RbtAbn ; тут Rbt - розрахунковий опір болтів розтягненню, який визначається за [1,табл.58]; Abn - площа болта нето.
Розрахунковими зусиллями в місці з'єднання верхньої й нижньої частин колони (рис.5.9) є максимальний від'ємний момент та
відповідна нормальна сила в перерізі 2 - 2 (див.табл.4.1). В нашому прикладі M2-2 дорівнює -489,0кНм. Висоту траверси приймаємо 900мм у відповідності з типовою серією 1.424 - 4 "Сталеві колони одноповерхових виробничих будинків", креслення КМ, вип. 4 .
Зусилля у внутрішній полиці верхньої частини колони :
Nп = N2-2/2 + M2-2/bв` , де bв` =71,6см = 716мм - відстань між осями полиць верхньої частини колони.; Nп = 409,0/2 + 335,5/0,716 = = 713,1 кН .
Призначають перерізи вертикальних ребер траверси, до яких крі- питься внутрішня полиця верхньої частини колони, зі штаби _ 200х16 ( з умови рівноміцності їх площа повинна бути більшою або рівною площі колони) . Товщину швів Ш3, які кріплять ребра до траверси, визначають за формулою:
kf = Nп / (4bflefRwf ) = 713,1 / (4x0,7x(90 - 1)x18) = 0,16см.
У відповідності з [1, п. 12.8] розрахункова довжина флангового шва повинна бути не більшою за 85bfkf = 85 x 0,7kf = 59,5kf. Поклада- ючи lef = 59,5kf , знаходять
kf = Ö Nп/( 59,5 . 4bf . Rwf) = Ö 713,1 /(59,5x4x0,7x18) = 0,49см
Приймають товщину шва kf = 6мм .
Призначають конструктивно товщину опорного листа уступу ко - лони tо.л. = 30мм, товщину стінки траверси й вертикального листа зна- ходять з умови їх зминання тиском підкранових балок :
t = Dmax /lef . Rp = 2216 / (46x33,6) =1,43см ,
де lef - робоча довжина, що сприймає тиск, який передається опорним ребром підкранової балки; lef = bs + 2tо.п. = 40 + 2х3 = 46см.
Приймають товщину траверси й вертикального ребра колони t=16мм .
Тиск з опорної плити на траверсу й ребро передається через фре-зеровані торці траверси й ребра. Нижній пояс траверси приймають конструктивно з листа 300х12, а верхнє горизонтальне ребро траверси з двох листів 150х12.
Розрахунковий переріз траверси зображено на рис 5.9. по розрізу 3-3 (див.рис.5.9). Визначають відстань до нейтральної осі yн :
yн = (2х15х1,2х70,6+90х1,6х46,2+30х1,2х0,6) / (2х15х1,2+90х1,6 + +30х1,2) = 42,7см ; тоді yв =91,2 - 42,7 = 48,5см.
Ix =1,6x903/12+90x1,6x3,52+2x15x1,2x27,92+30x1,2x42,12=190794см4
Wx min= 190794 / 48,5 = 3934см3.
Розрахункові зусилля в траверсі, як в балці, яка спирається на вітки колони (рис.32), від навантаження з верхньої частини колони:
Vпр =N2-2x0,215/1,1 +M2-2/1,1 =489,0x0,215/1,1 + 335,5/1,1 =401кН
Згинаючий момент біля грані верхньої частини колони :
Mтр = 401х0,518 207,7кНм.
Розрахункова поперечна сила траверси з врахуванням полрвини тиску від підкранової балки на траверсу:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.