Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Виробниче навчання», страница 10

Верхній комір залежно від моделі, використаних матеріалів, асортиментів одягу може бути з'єднаний з нижнім обшивним швом (мал. 4.2 а), накладним швом з відкритими зрізами на машині потайного стібка або, частіше, на машині зиґзаґоподібної строчки  (мал. 4.2 б), а також окантовочним швом (мал. 4.2 в). З'єднання коміра з горловиною виробу виконують зшивним швом (мал. 4.3 а), накладним швом (мал. 4.3 б) або використовують комбінований спосіб з'єднання, тобто сполучення зшивного й накладного швів (мал. 4.3 в)


Обробка коміра й з'єднання його з горловиною в чоловічому пальто

Деталі крою.

 Із тканини верху:

1 . верхній комір - 1 деталь;

2 . нижній комір - 2 деталі.

Із прокладочного матеріалу із клейовим  покриттям:

3 . прокладка нижнього коміра - 2 деталі.

Порядок і технічні умови виконання завдання

1. Підготовка деталей до пошиття  

 1.1 Уточнення деталей крою по лекалах, дотримуючись напрямку нитки основи, малюнка, ворсу.

2 .  Обробка нижнього коміра.
    2.1 Зшивання середніх зрізів нижнього коміра швом шириною 10
 мм (мал. 4.4., строчка 1).       ^

2.2 Розпрасування припусків середнього шва нижнього коміра через зволожений пропрасовувач до повного прилягання припусків шва.

2.3 Підрізання припусків середнього шва нижнього коміра в зрізах відльоту й стійки. Підрізають припуски шва на відстані 10мм від зрізів, залишаючи припуск 1-2мм.

 2.4 Дублювання нижнього коміра клейовою прокладкою. Частини прокладки укладають на нижній комір, накладаючи їхні середні зрізи один на іншій на 7-10мм. Прокладка не повинна доходити до зрізів коміра на 1-2мм (мал. 4.5)

2.5 Уточнення нижнього коміра по лекалу, нанесення лінії настрочування верхнього коміра. Нижній комір для одержання точних розмірів і форми уточнюють по допоміжному лекалу й обрізають, ставлячи на зрізах стійки контрольні надсічки для з'єднання нижнього коміра з виробом. Лінію настрочування намічають на відстані 10мм від зрізу відльоту нижнього коміра з лицьової сторони (мал. 4.6).

3. З'єднання верхнього коміра з нижнім.

 3.1 Настрочування верхнього коміра на нижній по відльоту. Операцію виконують ручними хрестоподібними стібками (L = 5-7мм, C= 5-7мм), укладаючи верхній комір виворітною стороною на нижній встик до наміченої лінії (мал. 4.7,строчка 2).

3.2  Нанесення ліній зшивання кутів коміра. На нижньому комірі по допоміжному лекалу наносять лінії зшивання кутів коміра (мал. 4.7).

Зшивання кутів коміра. Кінець верхнього коміра укладають по лінії розмітки на нижній комір і пришивають до нього швом шириною 3-5мм (мал. 4.8, строчка 3).

3.4 Підрізання припусків швів зшивання в кутах коміра, залишаючи 2-3мм.

3.5  Вивертання коміра па лицьову сторону, виправлення кутів.

3.6 Заметування коміра по відльоту прямими стібками, обгинаючи верхнім коміром зріз відльоту нижнього коміра (L = 10-15мм) (мал. 4.9, строчка 4).

3.7 Настрочування кінців верхнього коміра на нижній, ручними хрестоподібними стібками (L = 5-7мм, C= 5-7мм) (мал. 4.9, строчка 5).

3.8  Припрасування коміра через зволожений пропрасорвувач.

3.9 Видалення нитки заметування відльоту коміра.


3.10 Вирізання верхнього коміра в кінцях по контуру нижнього коміра (мал. 4.10).

4. З'єднання плечових зрізів

4.1 Зшивання плечових зрізів пілочок і спинки.

 Плечові зрізи зшивають по деталі пілочки шириною шва 10мм посаджуючи спинку на ділянці, відступивши 20мм від горловини й не доходячи до зрізу пройми на 30-40мм. Найбільшу посадку роблять посередині зазначеної ділянки. Посадка необхідна для облягання лопаток. Плечові зрізи зшивають, відгинаючи бортову прокладку (мал. 4.11,строчка 6).

4.2 Разпрасування припусків плечових швів через зволожений про­прасовувач до повного прилягання припусків швів.