У даній методиці розглядається «глобальний інтерес підприємства» - ринкова позиція підприємства й обсяги його продажів (мається на увазі співвідношення виробничої потужності підприємства і частка вільної ринкової ніші).
Далі розглядаються три рівні дотримання глобального інтересу підприємства, коли цей показник:
- < 1;
- = 1;
- >1.
При повному задоволенні глобального інтересу, тобто якщо вільна місткість ринку дорівнює або перевищує наявні виробничі потужності підприємства, мова, на думку автора, йде про підприємства-монополісти. У них рівень економічної безпеки досить високий.
У випадку, якщо вільна ніша ринку менше виробничої потужності підприємства, обсяг продажів стає нижче виробничих потужностей. Стратегія підприємства зводиться до того, щоб співвідношення обсягів продажів і виробничої потужності з урахуванням необхідних резервів наближалося до одиниці. Це можливо при диверсифікованості виробництва, підвищенні якості продукції і т.п.
Таким чином, чим вище конкуренція, тим нижче рівень економічної безпеки підприємства.
Недоліком даного методу є той факт, що автор розглядає досить вузьке коло фінансових показників і більше жодних. У такий спосіб цей підхід є вузькофункціональним і не дає загального уявлення про економічну безпеку підприємства.
3. Ресурсно-функциональный метод. При цьому підході оцінка рівня економічної безпеки підприємства здійснюється за допомогою оцінки стану «корпоративних ресурсів» - факторів бізнесу, які використовуються власниками й менеджерами підприємства для виконання цілей бізнесу, за спеціальними критеріями або граничними значеннями.
Як корпоративні ресурси розглядаються фактори бізнесу, що використовуються власниками підприємств і менеджерами підприємства для виконання поставлених перед підприємством цілей.
В корпоративних ресурсах виділяється ресурс капіталу, ресурс інформації та технології, ресурс техніки й устаткування, ресурс прав.
Пропонується оцінювати економічну безпеку підприємства на основі сукупного критерію. Цей критерій визначається на підставі думки експертів за приватних функціональними критеріями, які розраховуються на основі оцінки збитків економічної безпеки підприємства й ефективності заходів з їхнього запобігання. Розглядаються такі складові: фінансова, інтелектуальна, кадрова, техніко-технологічна, політико-правова, інформаційна, екологічна, силова.
При досягненні економічної безпеки на підприємстві реалізується ряд таких цілей, як:
- високий рівень правової захищеності;
- забезпечення захисту інформації та персоналу підприємства;
- забезпечення максимальної фінансової ефективності роботи підприємства;
- досягнення максимальної конкурентоспроможності продукції підприємства;
- високий рівень інноваційного, технічного, кадрового й технологічного потенціалу;
- високий рівень та ефективність керування на підприємстві.
4. Інтеграційний метод. Цей підхід відображає всі можливі складові економічної безпеки підприємства, а також принципи й умови розвитку підприємства, орієнтованого на досягнення певної мети.
Даний метод припускає багаторівневу інтеграцію показників на основі різних видів математичного аналізу.
5. Матричний метод.При ньому методі кількісно визначається важливість кожної події та загрози для підприємства.
На підставі експертних оцінок будується матриця, у якій по вертикалі розташовуються рівні безпеки таких показників: акціонери і власники; вище керівництво; організаційні структури і мотивація; побудова бізнес-процесів; поточна фінансово-господарська діяльність; облік та аналіз.
По горизонталі розглядаються показники важливості видів діяльності:
- акціонерні відносини;
- відносини з регулювальними органами;
- відносини із замовниками;
- відносини із субпідрядниками;
- кадрова дисципліна;
- схоронність товарно-матеріальних цінностей.
Підсумовуючи отримані оцінки з урахуванням вагомості відносної важливості подій, автор пропонує одержати інтегровану оцінку економічної безпеки підприємства в цілому.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.