Метод мінімізації витрат . Мінімізацію витрат необхідно розглядати як комплексне поняття, що включає мінімізацію витрат на виробництво, обслуговування і керування підприємством. Необхідно звертати увагу не тільки на прямі витрати (виробничі), але й непрямі (обслуговування процесу виробництва).
Тут необхідно відмітити, що значне зниження прямих витрат можливо за рахунок застосування передових інноваційних технологій. Не можна заощаджувати на якості.
Набагато простіше й доцільніше заощаджувати на накладних витратах: це й заходи організаційного характеру, що дозволяють більш плідно використовувати робочу силу, і зниження втрат від шлюбу, і більш раціональне використання сировини та матеріалів.
Прихильники даного підходу дотримуються думки, що підприємство, яке знижує витрати, повинне прагнути до того, щоб вартість попереджувальних заходів була нижче, ніж вартість витрат на ліквідацію негативних наслідків.
Співвідношення витрат, зроблених до моменту настання негативної події, і витрат на ліквідацію наслідків в ідеалі не повинні перевищувати 1/15 .
Недоліком цього методу служить той факт, що пророкувати фінансову ємність запобіжних заходів досить складно, а тим більше вартість постзатрат, пов'язаних з відбудовною діяльністю.
Метод оцінки вартості негативної події. При цьому методі витрати на ліквідацію наслідків негативної події ділять на прямі й непрямі. Даний поділ дещо відрізняється від наведеного в попередньому методі:
- прямі витрати включають фінансові й матеріальні витрати на ліквідацію наслідків негативної події;
- непрямі - вартісні витрати часу на ліквідацію наслідків, а саме: вартість продукції, не зробленої з якої-небудь причини; витрати на заробітну плату співробітників або оплату послуг сторонніх організацій з ліквідації негативних наслідків та ін.
Отримані величини порівнюють і результат дозволяє продемонструвати майбутню можливу економію витрат.
Недолік даного методу полягає у складності визначення непрямих витрат. І відповідно досить складно буде визначити й співвідношення прямих і непрямих витрат.
Статистичний метод. Метод заснований на використанні інформації фінансових звітів діяльності підприємства. Необхідно порівняти прибуток і витрати підприємства до та після настання негативної події.
В ідеалі прибуток, отриманий підприємством за певний період часу, повинен дорівнювати виторгу мінус витрати.
Тоді при настанні негативної події ми віднімаємо отриманий прибуток від отриманого при ідеальних умовах.
Аналізуючи результат, ми бачимо, які саме дії є для підприємства позитивними, а які - ні. Адже навіть при настанні негативної події реальний прибуток може бути більше «еталонного».
Методи керування ризиком. Дані методи будуть докладно розглянуті в розділі, присвяченому ризикам. Тут буде доречно лише перелічити їх:
- уникнення ризику, можливо тільки при ліквідації бізнесу;
- відхилення від ризику, резервуючи тимчасово вільні ресурси, підприємство використовує їх у кризовій ситуації;
- запобігання ризику, можливо при постійному збиранні й аналізі поточної інформації, зіставленні її з аналогічними періодами розвитку й визначенні можливих змін у майбутньому;
- передача ризику, у вигляді залучення сторонніх організацій як гаранта угод та у вигляді передачі ризику страховим компаніям;
- локалізація ризику, виділення найнебезпечнішого етапу або ділянки діяльності для подальшого його контролю;
- зниження ступеня ризику, припускає розподіл ризику між його учасниками ;
- відсунення ризику, припускає вибір партнера, для якого така загроза не існує або мінімальна;
- диверсифікованість - процес розподілу капіталу між різними областями впливу, які безпосередньо пов'язані між собою;
- хеджування - позиція з термінових угод, шо установлюються на одному ринку, для компенсації впливу цінових ризиків, позицією на іншому ринку.
Література: основна [6,12,17], додаткова [ 18, 21-23].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.