Групу економічних факторів доцільно розділити на фактори, що впливають на формування кадрового потенціалу, його підтримання і розвиток, а також на його використання. До першої групи економічних факторів можна віднести: реальні доходи працівників (у тому числі оплата праці, трансферні платежі), їхній розподіл по професійних і кваліфікаційних групах. До другої групи відносяться такі фактори як: наявність матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, виробничих потужностей; науково-технічний потенціал; співвідношення експортно-імпортних операцій у торговому обороті. До цієї ж групи можна віднести організаційно-економічні фактори: кредитно-фінансовий механізм, податкову систему, систему стимулювання праці, рівень розвитку спеціалізації, концентрації і кооперування виробництва, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Економічні фактори чинять як прямий, так і непрямий вплив на кадровий потенціал, виявляються на виробничому й індивідуальному рівнях, у фазах формування і використання кадрового потенціалу, мають екстенсивний і інтенсивний характер впливу на його величину. Істотний вплив на етапах формування і використання кадрового потенціалу підприємства роблять санітарно-гігієнічні умови праці й екологія середовища проживання, рекреаційні характеристики території.
Більшість дослідників виділяють три основних фактори, що роблять прямий вплив на величину кадрового потенціалу підприємства:
1) чисельність виробничого персоналу;
2) рівень загальної і фахової освіти;
3) стан здоров'я працівників.
Інші фактори роблять непрямий вплив в основному через ці три фактори.
Показники здоров'я, поряд з показниками освітнього, професійно-кваліфікаційного, культурного і рівня інтелекту, є основними характеристиками якості кадрового потенціалу підприємства.
Серед розглянутих найбільш впливовим фактором в умовах ринкової економіки є освіта. Цей висновок розділяють більшість учених-економістів.
Дещо інша класифікація факторів приведена на рис. 6.2
Рис. 6.2 – Фактори формування трудового потенціалу підприємства
Формування (становлення) потенціалу - особлива стадія, у процесі якої закладається основа трудового потенціалу підприємства, перспектива його росту в цілому і кожного працівника окремо . Ця стадія дуже важлива в життєвому циклі нового підприємства. Від своєчасного і повного рішення соціально-економічних і організаційних задач багато в чому залежить його ефективна робота. При цьому варто підкреслити, що не зміна чисельності взагалі, а відхилення її від науково-обгрунтованої потреби підприємства як у меншу, так і у більшу сторону, впливає на рівень трудового потенціалу. Це значить, що як дефіцит, так і надлишок робочої сили, однаково негативно впливають на трудовий потенціал. Так, брак робочої сили приводить до недовикористання виробничого потенціалу і надмірному навантаженню на працівників; зміст зайвої чисельності веде до недовикористання індивідуального потенціалу кадрів.
Як значне перевищення трудового потенціалу працівників рівня, необхідного виробництвом, так і його нестача можуть сприяти росту незадовільності працею і плинності кадрів. Для одних робота нецікава, тому що не дає можливості використовувати наявні знання, навички, досвід, а для інших занадто складна через нестачу останніх.
Для розробки методики економічної оцінки кадрового потенціалу підприємства необхідно розглядати дану категорію в статиці й у динаміці, виходячи зі зміни в часі факторів, що визначають формування, розвиток і використання кадрового потенціалу. Формою руху кадрового потенціалу є процес його відтворення.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.