Позначимо зміну віддаль між точкою О(0,0,0) і початком вектора через t. Тоді можна вважати як приріст t, тобто, якщо , то . Але ж і тому . Очевидно, що , . Якщо відстань від вісі Оz до точки , то .
Розкриємо векторний добуток:
. Бачимо, що
. Щоб знайти проінтегруємо знайдені диференціали в межах від до .
=
=. Тобто . Аналогічно знайдемо . З .
Після скорочення знаменників на , диференціальні рівняння векторних ліній будуть мати вигляд:
- це є рівняння сімейства кіл, центри яких знаходяться на вісі Oz; радіуси цих кіл і віддалені вони від площини на віддаль.
11.4. Потік вектора через поверхню
Нехай векторне поле утворене вектором
Візьмемо в цьому полі деяку поверхню і виберемо на ній визначену сторону. Позначимо через одиничний вектор нормалі до розглянутої сторони поверхні у довільній її точці; проекціями вектора служать направляючі, косинуси нормалі .
Розглянемо інтеграл по поверхні S від скалярного добутку вектора поля на одиничний вектор нормалі:
В попередній лекції виражало поле швидкостей течії рідини і тоді, як ми бачили, цей інтеграл виражав потік рідини через поверхню S. У довільному векторному полі цей інтеграл будемо називати потоком вектора через поверхню S і позначати буквою К. Oзначення. Потоком вектора через поверхню називається інтеграл по поверхні від скалярного добутку вектора поля на одиничний вектор нормалі до поверхні:
(11.7)
Таким чином, обчислення потоку вектора зводиться до обчислення інтегралу по поверхні. Із самого оначення випливає, що потік вектора К величина скалярна. Якщо змінити напрямок нормалі на протилежний, т. е, змінити сторону поверхні інтегрування, то потік К змінить знак. Тому, що скалярний добуток вектора на одиничний вектор нормалі дорівнює – проекції вектора на напрямок, то потік К можна представити у вигляді . Зрозумідо, що .
Звідси, зокрема, випливає, що якщо на деякій ділянці поверхні проекція вектора на нормаль постійна: , то потік через таку ділянку поверхні просто дорівнює , (11.7а)
де Q – площа ділянки поверхні. 1
Приклад.
Особливий інтерес представляє випадок, коли S – замкнута поверхня, що обмежує деяку область . Якщо береться зовнішня нормаль, то ми будемо говорити про потік зсередини поверхні S. Він позначається так:
(11.8)
Відзначимо також, що в курсах фізики і прикладних дисциплін інтеграли по поверхні (зокрема, подвійні) і навіть потрійні інтеграли дуже часто позначають за допомогою одного знакy интеграла. При такому способі запису інтеграли розрізняються за позначеннями диференціала і області інтегрування: означає интеграл по лінії, – інтеграл по поверхні, інтеграл по об’єму.
Коли векторне поле представляє поле швидкостей рідини, величина потоку K дає різницю між кількістю рідини, що витікає з області і кількістю рідини, що вливається в цю область. Якщо К=0 в область рідини вливається стільки ж, скільки і витікає. Так, наприклад, буде для будь-якої області, розміщеній у потоці води, що тече в річці.
Якщо ж величина К відмінна від нуля, наприклад позитивна, то з області рідини витікає більше, ніж вливається. Це означає, що в області існують джерела, що збільшують потік рідини. Навпаки, якщо величина К від’ємна, то це вказує на наявність стоків – місць, де рідина видаляється з потоку.
П.7. Знайти потік векторного поля
через верхню сторону трикутника А В С з вершинами в точках А(1,0,0), В(0,1,0), С(0,0,1).
Розв. Рівняння площини, у якій лежить трикутник А В С, має вигляд , відкіля . Трикутник А В С проектується взаємно однозначно на площину хОу в область , яка обмежена трикутником ОАВ (мал. 18).
За умовою нормаль до площини, у якій лежить трикутник АВС, утворить гострий кут у з віссю Оz, тому . Використовуючи градієнт, знайдемо одиничний вектор : .
Знаходимо скалярний добуток
Застосовуючи формулу (11.7), обчислюємо шуканий потік:
.Відп. 5/3.
П.8. Знайти потік векторного поля через сферу радіуса R з центромнапочатку координат.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.