Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних робіт з курсу «Обчислювальна техніка та програмування», страница 4

         Ознакою типу символічної константи, що задається в явному вигляді, служать суфікси U (u) для констант типу unsigned; L (l) для констант типу long. Дозволяється комбінувати ці суфікси в будь-якому порядку. Від’ємні константи додержуються застосуванням операції «- унарний мінус» до відповідної додатної константи.

Приклади:

8.27,-30201//десяткові мають тип int, якщо не перевищують максимально

//допустимого для цього типу значення і тип long у протилежному випадку

6U, 30201U//unsigned int

6UL, 30201UL//unsigned long

032.066, 077//восьмирічні

0x27, OX77A//шістнадцятирічні

0x27, 0X77a//шістнадцятирічні довгі

При підготовці до заняття необхідно засвоїти пріоритет і порядок виконання арифметичних та логічних операцій.

         Вирази складаються з операцій і операндів. В мові С у якості операндів можуть використовуватися: константи, змінні, покажчики функцій і вирази. Оператори програми в мові С можуть бути простими й складними. Простий оператор - це оператор, який не містить інші оператори.  Роздільником

 операторів служить крапка з комою - «;». Спеціальним випадком простого оператора є порожній оператор, який складається з єдиного символу «;». Цей оператор використовується, коли після мітки або операторів циклу не повинно слідувати жодного оператора.

Наприклад:

label:;//мітка з порожнім оператором

while (лог. Вираз);//доки лог. вираз true

//подальше виконання програми

         Іншим спеціальним випадком простого оператора є оператор мітки. Оператор мітки - оператор вираження (можливо, порожнього), обмежений крапкою з комою перед яким, стоїть ідентифікатор, що закінчується символом«:».

Наприклад,

Point_out: return result;,

де: Point_out - мітка.

     Слідує знати, що область чинності ідентифікатора мітки обмежена функцією, в якій він використовується.

Складний оператор являє собою нуль або більш операторів, укладених у фігурні дужки. Використання цього оператора допустимо в будь-якому місці програми, де припустимо простий оператор. Відокремлюваною особливістю складеного оператора мови С++ від інших (наприклад, PASKAL) полягає в тому, що він визначає нову область чинності ідентифікатора. Змінні, які знаходяться всередині складеного оператора, є локальними в ньому і переховують зовнішні змінні з тими ж іменами (для версії С++ 5.0 це правило не виконується).

Наприклад,

t=10. 24;

{int t=a; a=b; b=t;}//t-локальна змінна, відмінна від попередньої змінної t.

         Використання виразів в якості операндів є відокремлювальною особливістю мови. Порядок виконання операцій в виразах відповідає їхньому пріоритету. Вирази, що не містять дужок, обчислюються зліва та праворуч згідно їхнього пріоритету, за винятком операцій: унарних, привласнення й умови.

         Список операцій що підтримуються мовою С++, в порядку зменшення пріоритету, уявлено у вигляді таблиці (Табл. 1.3).

Таблиця 1.3

 

Операції, що виконуються
зліва направо	з права наліво
() [] -->.
++ - - постфіксні	! ~ ++ - -+- & (type) sizeof унарні ++ - - префіксні
·  /% арифметичні мультиплікативні
<< >> зрушення (що висуються і втрачаються)
< <= > >= відношення 1
==!=відношення 2
& побітова кон’юнкція
^ побітова сума по mod2
| побітова диз’юнкція
&& логічна кон’юнкція (так)
||логічна диз’юнкція (або)
	?: умова
	=+=-= *=/=%= &= ^=!=<<= >>=
, кома