Цю тотожність широко використовують в теорії електромагнітного поля.
З формули (5.1) видно, що лапсасіан вектора дорівнює
=
-
,
(5.2)
тоді як лапсасіан скаляра
=
. (5.3)
Електромагнітне поле через призму теорії поля
Закон збереження електричного заряду
Закон збереження електричного заряду можна виразити такою рівністю:
=
, (6.1)
де - об’ємна густина
електричного заряду;
- густина струму; вектор
за напрямом такий самий, як напрям
струму; за абсолютною величиною вектор
дорівнює
силі струму, що припадає на одиничну площинку, розміщену перпендикулярно до
напрямку руху зарядів.
За теоремою Гаусса-Остроградського можна записати
=
.
(6.2)
Оскільки об’єм V в цій рівності цілком довільний, можна ототожнити підінтегральні вирази
=
.
(6.3)
Отже, використавши теорему Гаусса-Остроградського, отримали закон збереження електричного заряду в диференціальній формі.
Закон електромагнітної індукції
Цей закон є узагальненням відомих
експериментів Фарадея по збудженню струму в замкнутому провідному контурі при
зміні магнітного потоку , що пронизує
контур:
всяка зміна магнітного поля збуджує в
просторі електричне поле, циркуляція напруженості якого
по довільному замкнутому контуру дорівнює швидкості зміни магнітного потоку
через цей контур.
Закон Фарадея виражають формулою:
,
(6.4)
де Е – циркуляція вектора електричної
напруженості по контуру С,
виміряна у вольтах,
, а Ф – магнітний
потік через контур С, виміряний у веберах, тобто потік вектора магнітної
індукції
через поверхню S:
.
Підставляючи Ф і Е в (6.4), дістанемо:
=
. (6.5)
Знак мінус означає, що напрям електрорушійної сили індукції (технічний напрям індукційного струму в провідному контурі) утворює з напрямом зростання потоку індукції через контур гвинт з лівою різзю.
За формулою Стокса перетворимо циркуляцію в потік
і
перепишемо формулу (6.5) так:
=
.
(6.6)
Ця рівність справедлива для будь-яких поверхонь S ; тому
.
(6.7)
Напрям проектування може
бути довідьним, так що з рівності проекцій векторів (на довільний напрям)
випливає також рівність самих векторів:
.
(6.8)
Це так зване друге рівняння Максвела теорії електромагнітного поля. Рівність (6.8) виконується в кожній точці поля. Друге рівняння Максвела є одним з основних рівнянь теорії електромагнітних процесів.
Рівняння магнітостатики
Нехай в деякому середовищі задано магнітне
поле, утворене постійними магнітами або постійним електричним струмом, - вектор магнітної напруженості;
- густина струму,
- коефіцієнт магнітної проникності
середовища. Напрям вектора
визначається
правилом гвинта з правою різзю.
В якості відправних пунктів при складанні
диференціальних рівнянь, яким повинен задовольняти вектор , візьмемо дві рівності, які можна
вважати експериментально перевіреними:
=
,
(7.1)
,
де с – електродинамічна стала.
Перше з цих рівнянь є узагальненим законом
Біо-Савара-Лапласа, друге – закон збереження силових ліній вектора (опис
в даному і наступному розділах зроблено в системі одиниць СГС), утвореного
векторм
та додатковим вектором, що
отримується за рахунок намагнічування середовища. Використавши формули Стокса
та Остроградського–Гаусса, отримаємо так звану систему рівнянь магнітостатики:
,
.
(7.2)
У випадку, якщо =0
магнітне поле буде потенціальним
=
і потенціальна функція u буде
задовольняти рівняння
, яке у випадку однорідного
середовища співпаде з рівнянням Лапласа:
.
(7.3)
Можна показати, що поле магнітної індукції, яке описується законом Біо-Савара-Лапласа
,
(7.4)
є соленоїдальним з векторним потенціалом , де
-
магнітна стала.
Досить переконатись, що =
.
Маємо
=
=
.
Але за формулою (2.23)
=
=
=
,
(оскільки густина струму в елементі dV не залежить від координат точки
спостереження, в якій визначаються
,
, і тому
)
тому
=
=
,
що й потрібно було показати.
Рівняння Максвелла
Нехай в деякому середовищі дано змінне
магнітне поле, - напруженість цього поля,
і
-
діелектрична і магнітна проникності середовища. В силу експериментально
встановленого закону Фарадея зміна магнітного поля індукує напруженість
електричного поля. Нехай
- напруженість
електричного поля.
Математично вказаний закон Фарадея можна записати так:
=
.
(7.5)
Використовуючи теорему Стокса, цю рівність можна переписати
.
(7.6)
В якості другого рівняння для визначення і
можна
взяти перше з рівнянь магнітостатики (7.2) у вигляді
,
де - струм
провідності, а
зм –
струм зміщення, який можна визначити як
. (див.
1, ст.21)
Таким чином, отримаємо наступне диференціальне рівняння
,
(7.7)
де - струм
провідності, що визначається законом Ома
=
,
де - коефіцієнт
провідності середовища.
Отримані рівняння доповнюються ще рівняннями
,
, (7.8)
які є сумісними з рівняннями (7.6) і (7.7).
Справді, з рівняння (7.6) та з рівняння неперервності
слідує
=
,
.
З рівняння (7.7) отримуємо
,
.
Таким чином, видно, що рівняння (7.8) накладають тільки деякі обмеження на вибір перших двох рівнянь в початковий момент часу.
Розв’язок системи рівнянь електродинаміки
,
,
,
(7.9)
в багатьох загальних випадках можна знайти через допоміжні потенціальні
функції.
Нехай, наприклад, середовище є однорідною і
непровідною, тобто . Тоді четверте рівняння
(7.9) запишеться
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.