Цю тотожність широко використовують в теорії електромагнітного поля.
З формули (5.1) видно, що лапсасіан вектора дорівнює
=-, (5.2)
тоді як лапсасіан скаляра
=. (5.3)
Електромагнітне поле через призму теорії поля
Закон збереження електричного заряду
Закон збереження електричного заряду можна виразити такою рівністю:
=, (6.1)
де - об’ємна густина електричного заряду; - густина струму; вектор за напрямом такий самий, як напрям струму; за абсолютною величиною вектор дорівнює силі струму, що припадає на одиничну площинку, розміщену перпендикулярно до напрямку руху зарядів.
За теоремою Гаусса-Остроградського можна записати
=. (6.2)
Оскільки об’єм V в цій рівності цілком довільний, можна ототожнити підінтегральні вирази
=. (6.3)
Отже, використавши теорему Гаусса-Остроградського, отримали закон збереження електричного заряду в диференціальній формі.
Закон електромагнітної індукції
Цей закон є узагальненням відомих експериментів Фарадея по збудженню струму в замкнутому провідному контурі при зміні магнітного потоку , що пронизує контур:
всяка зміна магнітного поля збуджує в просторі електричне поле, циркуляція напруженості якого по довільному замкнутому контуру дорівнює швидкості зміни магнітного потоку через цей контур.
Закон Фарадея виражають формулою:
, (6.4)
де Е – циркуляція вектора електричної напруженості по контуру С, виміряна у вольтах, , а Ф – магнітний потік через контур С, виміряний у веберах, тобто потік вектора магнітної індукції через поверхню S: .
Підставляючи Ф і Е в (6.4), дістанемо:
=. (6.5)
Знак мінус означає, що напрям електрорушійної сили індукції (технічний напрям індукційного струму в провідному контурі) утворює з напрямом зростання потоку індукції через контур гвинт з лівою різзю.
За формулою Стокса перетворимо циркуляцію в потік і перепишемо формулу (6.5) так:
=. (6.6)
Ця рівність справедлива для будь-яких поверхонь S ; тому
. (6.7)
Напрям проектування може бути довідьним, так що з рівності проекцій векторів (на довільний напрям) випливає також рівність самих векторів:
. (6.8)
Це так зване друге рівняння Максвела теорії електромагнітного поля. Рівність (6.8) виконується в кожній точці поля. Друге рівняння Максвела є одним з основних рівнянь теорії електромагнітних процесів.
Рівняння магнітостатики
Нехай в деякому середовищі задано магнітне поле, утворене постійними магнітами або постійним електричним струмом, - вектор магнітної напруженості; - густина струму, - коефіцієнт магнітної проникності середовища. Напрям вектора визначається правилом гвинта з правою різзю.
В якості відправних пунктів при складанні диференціальних рівнянь, яким повинен задовольняти вектор , візьмемо дві рівності, які можна вважати експериментально перевіреними:
=, (7.1)
,
де с – електродинамічна стала.
Перше з цих рівнянь є узагальненим законом Біо-Савара-Лапласа, друге – закон збереження силових ліній вектора (опис в даному і наступному розділах зроблено в системі одиниць СГС), утвореного векторм та додатковим вектором, що отримується за рахунок намагнічування середовища. Використавши формули Стокса та Остроградського–Гаусса, отримаємо так звану систему рівнянь магнітостатики:
,. (7.2)
У випадку, якщо =0 магнітне поле буде потенціальним = і потенціальна функція u буде задовольняти рівняння , яке у випадку однорідного середовища співпаде з рівнянням Лапласа:
. (7.3)
Можна показати, що поле магнітної індукції, яке описується законом Біо-Савара-Лапласа
, (7.4)
є соленоїдальним з векторним потенціалом , де - магнітна стала.
Досить переконатись, що =. Маємо
==.
Але за формулою (2.23)
===,
(оскільки густина струму в елементі dV не залежить від координат точки спостереження, в якій визначаються ,, і тому ) тому
==,
що й потрібно було показати.
Рівняння Максвелла
Нехай в деякому середовищі дано змінне магнітне поле, - напруженість цього поля, і - діелектрична і магнітна проникності середовища. В силу експериментально встановленого закону Фарадея зміна магнітного поля індукує напруженість електричного поля. Нехай - напруженість електричного поля.
Математично вказаний закон Фарадея можна записати так:
=. (7.5)
Використовуючи теорему Стокса, цю рівність можна переписати
. (7.6)
В якості другого рівняння для визначення і можна взяти перше з рівнянь магнітостатики (7.2) у вигляді
,
де - струм провідності, а зм – струм зміщення, який можна визначити як
. (див. 1, ст.21)
Таким чином, отримаємо наступне диференціальне рівняння
, (7.7)
де - струм провідності, що визначається законом Ома
=,
де - коефіцієнт провідності середовища.
Отримані рівняння доповнюються ще рівняннями
, , (7.8)
які є сумісними з рівняннями (7.6) і (7.7).
Справді, з рівняння (7.6) та з рівняння неперервності
слідує
=, .
З рівняння (7.7) отримуємо
, .
Таким чином, видно, що рівняння (7.8) накладають тільки деякі обмеження на вибір перших двох рівнянь в початковий момент часу.
Розв’язок системи рівнянь електродинаміки
,
,
,
(7.9) в багатьох загальних випадках можна знайти через допоміжні потенціальні функції.
Нехай, наприклад, середовище є однорідною і непровідною, тобто . Тоді четверте рівняння (7.9) запишеться
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.