Векторне поле називають потенціальним (М) в області V ,якщо існує така однозначна скалярна функція, задана вV , що в усіх точках цієї області
. (3.1)
Функцію називають скалярним потенціалом векторного поля(М) . Потрібно відзначити , що векторний потенціал визначається з точністю до деякої сталої, в цьому можна переконатися, розглянувши скалярний потенціал підставити його у формулу (3.1).
Критерій потенціальності поля
Необхідною і достатньою умовою того, щоб в однозв’язній області векторне поле було потенціальним, є виконання в усіх точках області рівності
=0. (3.2)
В необхідності умови (3.2) легко переконатися безпосереднім обчисленням. Справді, якщо поле потенціальне, то за означенням і
.
Аналогічно переконуємось, що і .
Достатність умови можна встановити так. Якщо облась V поля однозв’язна і C– довільний замкнений контур у полі, то завжди можна „натягнути” на контур Cдеяку поверхню Sтак, щоб вона цілком лежала в області V. В такому разі для довільного замкнутого контура C і обмеженої ним поверхні S за формулою Стокса () та з умови (3.2) випливає, що
=0,
тобто циркуляція вектора поля по довільному замкненому контуру C в однозв’язній області V дорівнює нулю.
Соленоїдальне (трубчасте) векторне поле
Векторне поле (М) називають соленоїдальним в області V, якщо існує інше таке векторне поле , задане в області V, в усіх точках якої
=. (3.3)
Функцію називають векторним потенціалом поля . Векторний потенціал поля визначається з точністю до градієнта, в чому можна переконатися безпосереднім обчисленням.
Необхідною і достатньою умовою соленоїдальності поля є рівність нулю його дивергенції, тобто виконання в усіх точках області умови
=0. (3.4)
Необхідність умови перевіряється безпосередньо.
На основі (3.3) і (3.4) маємо:
=++=++==0,
бо всі похідні взаємно знищуються.
Достатність умови (3.4) обґрунтовується безпосередньою побудовою векторного потенціалу .
Лапласівське (гармонічне) векторне поле
Векторне поле називають лапласівським, якщо в кожній точці області справджуються рівності
, (3.5)
. (3.6)
Отже, лапласівське поле є водночас потенціальним і соленоїдальним.
З умови (3.5) випливає, що існує скалярний потенціал поля, тобто
.
Підстановка цього виразу для в (3.6) дає
,
або
. (3.7)
Отже, лапласівське поле в однозв’язній області цілком визначається скалярним потенціалом , який задовольняє рівняння (3.7).
Основна задача векторного аналізу
Основна задача векторного анлізу формулюється так: знайти в певній області поле ,якщо в ній задано і .
Точніше, вважається, що в кожній точці Р певної області V справджуються рівності
=,
=. (4.1)
Тут і - задані в області V і неперервні в ній функції (крім того функція повинна задовольняти умову , тому що ).
В курсі диференціальних рівнянь доводиться, що система (4.1) має частинний розв’язок такого вигляду:
=+, (4.2)
де М – біжуча точка області V; Р – точка, в якій визначаємо вектор поля; rPM – віддаль між точками Р і М; dVM – елемент об’єму в точці М ; і - значення функції в точці М .
Загальний розв’язок системи (4.1) матимемо, коли до частинного розв’язку (4.2) додамо загальний розв’язок однорідної системи
,
. (4.3)
Було показано, що система (4.3) визначає гармонічне (лапласівське) поле. Отже, загальний розв’язок неоднорідної системи (4.1) дістанемо, додавши до (4.2) довільне гармонічне поле
=+, (4.4)
де - частиний розв’язок (4.2), а - довільне гармонічне поле.
У фізичних застосуваннях найчастіше буває, коли шукане поле розглядається в усьому просторі і до того ж воно рівномірно спадає до нуля при необмеженому віддаленні точки Р в нескінченність. Щодо функцій і , то вони повинні бути відміні від нуля тільки в скінченній частині простору. За цих умов гармонічне поле , як виявляється, тотожно дорівнює нулю і тому відповідний єдиний розв’язок задачі подається тільки формулою (4.2).
Отже, в звичайних фізичних застосуваннях:
1) векторне поле однозначно визначається в усьому просторі за формулою
=+, (4.5)
деR – весь простір, а функції і відмінні від нуля лише в скінченній частині простору (тут , );
2) якщо поле має джерела , тоді як густина циркуляції рівна нулю, то визначається за формулою
=, (4.6)
отже, в цьому випадку поле потенціальне; його цого скалярний потенціал дорівнює
=; (4.7)
3) якщо густина циркуляції відміна від нуля, а густина джерел дорівнює нулю, то з (4.5) знаходимо
=, (4.8)
тобто поле вектора соленоїдальне; його векторний потенціал дорівнює
=. (4.9)
Диференціальні операції другого порядку
Розглянемо диференціальні операції, які дістають двократним застосуванням оператора . Можна утворити тільки п’ять таких диференціальних операцій другого порядку:
Операції першого порядку |
|||||
Операції другого порядку |
|||||
Дві з них, як раніше було з’ясовано, дають тотожний нуль:
1. =0 (потенціальне поле безвихрове);
2. =0 (вихрове поле соленоїдальне).
Вираз є вже відомий оператор Лапласа (1.18) .
Обчислимо ==.
Використовуючи формулу векторної алгебри для подвоєного векторного добутку =-, знайдемо
=-.
Тому маємо
=-=- .
Остаточно знаходимо
= - . (5.1)
де - оператор Лапласа.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.