Векторне поле називають потенціальним (М)
в області V ,якщо існує
така однозначна скалярна функція
, задана вV ,
що в усіх точках цієї області
.
(3.1)
Функцію називають
скалярним потенціалом векторного поля
(М)
. Потрібно відзначити , що векторний потенціал визначається з точністю до
деякої сталої, в цьому можна переконатися, розглянувши скалярний потенціал
підставити його у формулу (3.1).
Критерій потенціальності поля
Необхідною і достатньою умовою того, щоб в
однозв’язній області векторне поле було
потенціальним, є виконання в усіх точках області рівності
=0.
(3.2)
В необхідності умови (3.2) легко переконатися
безпосереднім обчисленням. Справді, якщо поле потенціальне,
то за означенням
і
.
Аналогічно переконуємось, що і
.
Достатність умови можна встановити так. Якщо облась V поля однозв’язна і C– довільний замкнений контур у полі, то завжди можна „натягнути” на контур Cдеяку поверхню Sтак, щоб вона цілком лежала в області V. В такому разі для довільного замкнутого контура C і обмеженої ним поверхні S за формулою Стокса () та з умови (3.2) випливає, що
=0,
тобто циркуляція вектора поля по довільному замкненому контуру C в однозв’язній області V дорівнює нулю.
Соленоїдальне (трубчасте) векторне поле
Векторне поле (М)
називають соленоїдальним в області V, якщо існує інше таке векторне поле
, задане в області V, в усіх точках якої
=
.
(3.3)
Функцію називають
векторним потенціалом поля
. Векторний
потенціал поля визначається з точністю до градієнта, в чому можна переконатися
безпосереднім обчисленням.
Необхідною і достатньою умовою соленоїдальності поля є рівність нулю його дивергенції, тобто виконання в усіх точках області умови
=0.
(3.4)
Необхідність умови перевіряється безпосередньо.
На основі (3.3) і (3.4) маємо:
=
+
+
=
+
+
==0,
бо всі похідні взаємно знищуються.
Достатність умови (3.4) обґрунтовується
безпосередньою побудовою векторного потенціалу .
Лапласівське (гармонічне) векторне поле
Векторне поле називають
лапласівським, якщо в кожній точці області справджуються рівності
,
(3.5)
.
(3.6)
Отже, лапласівське поле є водночас потенціальним і соленоїдальним.
З умови (3.5) випливає, що існує скалярний потенціал поля, тобто
.
Підстановка цього виразу для в (3.6) дає
,
або
.
(3.7)
Отже, лапласівське поле в однозв’язній області цілком визначається скалярним потенціалом ,
який задовольняє рівняння (3.7).
Основна задача векторного аналізу
Основна задача векторного анлізу формулюється
так: знайти в певній області поле ,якщо в ній задано
і
.
Точніше, вважається, що в кожній точці Р певної області V справджуються рівності
=
,
=
.
(4.1)
Тут і
- задані в області V і неперервні в ній функції (крім того функція
повинна
задовольняти умову
, тому що
).
В курсі диференціальних рівнянь доводиться, що система (4.1) має частинний розв’язок такого вигляду:
=
+
,
(4.2)
де М – біжуча точка області V; Р – точка, в якій визначаємо вектор поля; rPM – віддаль між точками Р і М; dVM – елемент об’єму в точці М ; і
-
значення функції в точці М .
Загальний розв’язок системи (4.1) матимемо, коли до частинного розв’язку (4.2) додамо загальний розв’язок однорідної системи
,
.
(4.3)
Було показано, що система (4.3) визначає гармонічне (лапласівське) поле. Отже, загальний розв’язок неоднорідної системи (4.1) дістанемо, додавши до (4.2) довільне гармонічне поле
=
+
,
(4.4)
де - частиний розв’язок
(4.2), а
- довільне гармонічне поле.
У фізичних застосуваннях найчастіше буває,
коли шукане поле розглядається в усьому
просторі і до того ж воно рівномірно спадає до нуля при необмеженому віддаленні
точки Р в нескінченність. Щодо функцій
і
, то вони повинні бути відміні від
нуля тільки в скінченній частині простору. За цих умов гармонічне поле
, як виявляється, тотожно дорівнює
нулю і тому відповідний єдиний розв’язок задачі подається тільки формулою
(4.2).
Отже, в звичайних фізичних застосуваннях:
1)
векторне поле однозначно визначається в усьому
просторі за формулою
=
+
,
(4.5)
деR – весь
простір, а функції і
відмінні від нуля лише в скінченній частині простору
(тут
,
);
2)
якщо поле має джерела
,
тоді як густина циркуляції
рівна нулю, то
визначається
за формулою
=
,
(4.6)
отже, в цьому випадку поле потенціальне; його цого скалярний потенціал дорівнює
=
;
(4.7)
3)
якщо густина циркуляції відміна від нуля, а густина джерел
дорівнює нулю, то з (4.5) знаходимо
=
,
(4.8)
тобто поле вектора соленоїдальне;
його векторний потенціал дорівнює
=
.
(4.9)
Диференціальні операції другого порядку
Розглянемо диференціальні операції, які
дістають двократним застосуванням оператора .
Можна утворити тільки п’ять таких диференціальних операцій другого
порядку:
Операції першого порядку |
|
|
|
||
Операції другого порядку |
|
|
|
|
|
Дві з них, як раніше було з’ясовано, дають тотожний нуль:
1. =0
(потенціальне поле безвихрове);
2. =0 (вихрове
поле соленоїдальне).
Вираз є
вже відомий оператор Лапласа (1.18)
.
Обчислимо =
=
.
Використовуючи формулу векторної алгебри для
подвоєного векторного добутку =
-
,
знайдемо
=
-
.
Тому маємо
=
-
=
-
.
Остаточно знаходимо
=
-
. (5.1)
де - оператор
Лапласа.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.