Детермінізм і категорії обумовленості буття

Тема 12.  ДЕТЕРМІНІЗМ І КАТЕГОРІЇ ОБУМОВЛЕНОСТІ БУТТЯ.

План лекції:

1.  Детермінованість як атрибут матеріального й ідеального буття.

2.  Категорії “необхідне” і “випадкове”, “можливе” і “дійсне”.

3.  Універсальні закони  розвитку  і  взаємодії.

4.  Моделі  історичного  розвитку.

12.1.  Детермінованість як атрибут матеріального й ідеального буття.

Термін determino з латини перекладається як “визначаю”. Детермінація – це сама реальність обумовленості (змісту і форми, кількості й якості, динаміки й статики, причини й наслідку, можливості й дійсності, необхідності й випадковості). Детермінізм – це принцип, вчення, теорія, це форма виразу єдності світу, взаємної обумовленості всіх явищ, подій і процесів. Детермінізм – філософське вчення про об’єктивну закономірність взаємозв’язку, взаємної обумовленості явищ матеріального й ідеального буття світу. Протилежним вченням є індетермінізм – методологічна позиція, яка заперечує об’єктивні причинні та інші зв’язки або пізнавальну цінність причинного пояснення в науці. Головний аргумент індетермінізму – наявність свободи волі людини. Існують своєрідні форми індетермінізму: фаталізм – визнає зовнішню обумовленість але без реальної взаємодії конкретних явищ і процесів. Його принцип: чому бути, того не минути. Визначає фатум, рок, доля – наперед визначена сила. Ніякої випадковості не буває: “лисий винен померти”; провіденціалізм – історія як вияв абсолютної волі Бога: здійснення покладеного плану божественного спасіння. Вчення розвинуте в філософії Августина як історичний шлях до есхатології Царства Божого. Жодна волосина не впаде з голови без волі аллаха – така думка мусульман; телеологія – вчення про детермінацію речей вищою зовнішньою метою і призначенням у відповідності з нею. Цілевідповідність покладається як особливий рід причинності, для якого головне питання – для чого? Заради чого? Телеос – мета, логос – вчення. Causa finalis – конечна причина. Вимагає також антропоморфізації природних процесів, їхнє призначення людині.

У забобонах широко використовуються стійкі каузальні зв’язки, які по суті не мають ніяких реальних підстав, не включені в універсальну взаємодію. Колись кіножурнал “Фітиль” показав як, страхаючись чорного кота, людина попала під удар горщика, скинутого з підвіконня третього поверху білим котом.