КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ВИДОВИЙ СКЛАД ТА РОЗПОДІЛ МОЛОДІ РИБ
НА МІЛКОВОДДЯХ ВЕРХНЬОЇ ЧАСТИНИ
КИЇВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
Курсова робота студента 3-го курсу денної форми навчання
Науковий керівник:
к.б.н.,доц.
_______________
Київ – 2011
ВСТУП……………………………………………………………..……...…....3
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………..….….……4
РОЗДІЛ 1. Методи відлову молоді риб….........................................................4
РОЗДІЛ 2. Особливості формування іхтіофауни дніпровських водосховищ………………………………………….….……...10
РОЗДІЛ 3.. Характеристика Київського водосховища...................................17
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА ....................…………..….….............19
РОЗДІЛ 4. Матеріали і методи досліджень…………………...….…….……19
РОЗДІЛ 5. Результати та їх обговорення...........………………….…...…….21
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….…..31 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………...…………….…...…....32
ДОДАТКИ……………………………………………….…………………….36
ВСТУП
Особливості розподілу та поведінки молоді риб у прибережній зоні на мілководдях завжди мали велике значення для прогнозування майбутніх уловів промислових видів риб. Дуже важливим є виявлення та охорона нерестовищ, вивчення видового складу, екологічних особливостей, поведінки, росту, розподілу та розповсюдження молоді риб. Відомо, що молодь риб тримається, в основному, в прибережній зоні водоймищ, у місцях з добре розвиненою рослинністю. Діяльність людини сильно вплинула на екологію водоймищ, зокрема Дніпра. Дослідження видового складу риб у водосховищах має дуже важливе наукове і практичне значення, адже воно дає змогу дослідити, як змінюється видовий склад, а також поведінка та розподіл риб, за умов зростаючого антропогенного тиску. Об’єктом наших досліджень було Київське водосховище – класичний приклад штучно зрегульованої водойми.
Мета роботи – дослідити видовий склад, поведінку та розподіл молоді риб на мілководдях верхів’я Київського водосховища, використовуючи класичні методи лову, мальковою волокушею.
Для цього треба було виконати наступні завдання:
1. Ознайомитись по літературним джерелам з видовим складом риб Дніпра та його змінами в зв’язку зі створенням водосховищ, зокрема, Київського.
2. Визначити станції збору матеріалів у верхній, середній та нижній частинах Київського водосховища.
3. Провести шість експедиційних виїздів (весна, літо та осінь у 2009 та 2010 рр.) і зібрати матеріал за допомогою малькової волокуші.
4. Проаналізувати видовий склад та розподіл молоді риб на мілководдях верхів’я Київського водосховища.
Протягом багатьох століть риба цікавила людей, в основному, як харчовий об’єкт, тому на личинок та молодь звертали меншу увагу, у зв’язку з їхніми невеликими розмірами. Але з часом прийшло розуміння того, що нормальний розвиток личинок і молоді риб і є тим підґрунтям, яке у майбутньому забезпечує великі рибні запаси, а відповідно до цього – великі вилови.
Вже декілька століть тому фахівці спостерігали за кількістю молоді риб у місцях їхнього нагулу а потім прогнозувати – наскільки рибним буде той чи інший рік. Але тільки в 19-20 ст. для відлову личинок та молоді риб почали застосовувати різноманітні методики та спеціально для цього сконструйовані пристрої. Це давало більш повну та точну інформацію про видовий склад, поширення, екологічні особливості добової та сезонної поведінки, кормову базу личинок та молоді риб. На сьогоднішній день зібрано дуже багато корисної інформації, але так і залишаються без відповіді багато дуже важливих питань, що пов’язані з екологією риб. Для того, щоб зсувами всі недоліки та переваги існуючих методів відлову проведено аналіз літератури, присвячений цьому питанню.
Шість основних методів відлову личинок та молоді риб, які застосовуються на морях і досить глибоких річках виклали у своїх інструкціях Т.С. Расс та Г.М. Суходолов [25, 28].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
