Матеріал збирали за допомогою малькової волокуші довжиною 4 м та висотою 1 м. На базових станціях паралельно проводили досліди з пасивного відлову молоді за допомогою спеціально сконструйованих пластикових пасток «АСТ»[31]. Пастки встановлювали на спеціальних пристроях, які розташовували на глибинах 0,1 м, 0,5 м та 1 м. Влітку дослідження виконували в межах двох різних біотопів: на незарослій та зарослій ділянках. Незаросла ділянка – повністю відсутня будь-яка водна рослинність, дно піщане. Заросла ділянка – вся її площа, за виключенням невеликих віконець, густо заросла вищою водною рослинністю (латаття). Зарослість біотопів визначали за допомогою методу візуального спостереження [13; 28].
Вгодованість підрощеної молоді визначали за формулою Фультона:
ВгФ = Мт х 100 : l³, де Мт – маса тіла, а l – стандартна довжина тіла. Видову подібність різних вибірок визначали за допомогою індексу Серенсена [22], за формулою: 2 С / А + Б, де С – спільні види двох вибірок, А – кількість видів 1-ї вибірки, Б – кількість видів 2-ї вибірки.
Розрахунки виконували за допомогою створення бази даних «Excel™» (продукт корпорації «Microsoft™»). Дані обробляли стандартними статистичними формулами середнього значення (y=(∑xn)/n), а також функціями «МАКС» (знаходження максимального серед ряду значень) та «МИН» (знаходження мінімального серед ряду значень).
РОЗДІЛ 5. Результати та їх обговорення
Аналіз уловів мальковою волокушею на п’яти станціях верхньої частини Київського водосховища протягом трьох сезонів 2009-2010 рр. показав особливості розподілу молоді риб на різних станціях. Перша базова станція правого берега Апачичі (пристань), Координати: N 51013.187’ E 30019.971’, характеризувалась такими особливостями:
1. Геоботанічний опис станції: на узбережжі розміщені групи дерев (верба, вільха та трохи беріз). Берег ґрунтовий, вкритий травою, з незначним уклоном – біля 10 градусів. Під незначним шаром ґрунту (до 10 см) розміщені каміння, які утворюють і дно (у минулому на цьому місці була пристань – відповідно було створено насип). Є окремі плями рогозу біля берега. Швидко збільшується в напрямку від берега глибина, схил біля 30 градусів. У 5 м від берега вже біля 2 м глибини. Вода мутна, у воді велика концентрація сейстону.
Крім характеристик, які були притаманні станції весною, були ще літні особливості. Так, у 5 м від берега була поширена вища водна рослинність, далі глибина була більше за 2 м. Незарослий біотоп розміщений за вищою водною рослинністю на глибині більше 1,5 м. Зарослий – з двох боків очерет, вода коричнева з великою кількістю органіки. Є трохи ряски. Вища водна рослинність має проективне покриття до 80%.
На даній станції за два роки зареєстровано 11 видів риб, з яких 5 представників відносились до родини Коропових, що становить 45% від загальної кількості видів, 2 представники - родини Окуневих (18%), та по одному представнику з родин Щукових, Голкових, Бичкових та В’юнових (рис.5.1). Серед молоді риб у всі сезони домінувала верховодка (85 %), середні розміри її складали 3,9 см за коливань від 2,6 до 5,7 см. Вгодованість за Фультоном коливалась в межах 1,36 – 2,21 одиниць. Інші види зустрічались поодиноко.
Рис. 5.1. Видовий розподіл за родинами молоді риб на станції Апачичі (2009-2010 рр.).
Друга проміжна станція правого берегаОташево, координати: N 51011.990’ E 30023.582’, характеризується такими особливостями:
1. Опис станції: затока розміщена поблизу села Оташева, що розміщено в 100 м. від села. Берег слабко обривчастий (до 0,5 м), вкритий травою та деревами (домінант – акація, є трохи верби, вільхи, тополі, сосен і беріз). Узбережжя вкрите очеретом. Дно обривчасте, є ями. У 10 м від берега глибина сягає 2 м. Вода коричнева з великою кількістю сейстону та детриту, оскільки сходить із боліт. Не зарослий – дно піщане, місцями до 10 см мулу. З двох боків від точки відбору проб розміщені очерет і біле латаття. Зарослий – біля очерету було відмічено 6 видів вищої водної рослинності із проективним покриттям 70%.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.