6. Малькова лампара – рекомендується для лову пелагічних та донно-пелагічних цьогорічків риб. Використовується у мілководних, але досить великих водоймах. Висота лампари дорівнює 16 м, що дозволяє обловлювати всю товщу води. Довжина лампари дорівнює 180 м по верхній підборі, на цю довжину роблять круг. Площа вилову – 2500 квадратних метрів. На передньому кінці лампари завжди підвішують буй, на якому замикають кільце.
Перевагами цих методів є те, що вони дають можливість обловлювати великі ділянки водойм і характеризуються великими показниками вловлювальності, перш за все завдяки своїм великим розмірам. Але суттєвим недоліком є те, що їх неможливо застосовувати у невеликих, середніх та неглибоких водоймах. Крім того жоден з цих методів не дає уявлення про горизонтальне та вертикальне поширення личинок та молоді тих чи інших видів риб.
Тому були розроблені пристрої для вилову молоді риб на невеликій глибині, у прибережній зоні та затоках різних водойм. Непогані результати дає малькова сітка, що підтверджує у своїй роботі В.Н. Жадін [13]. Вона складається з металевого обруча (діаметром до 1 м), до якого підвішується міхур із шовку №15-30 (15-30 ниток в одному сантиметрі), або відповідної капронової тканини. Такого роду сітки приносять багатий улов у період скату молоді прохідних та напівпрохідних риб.
Для лову личинок та мальків на мілководді прибережної зони рік та водосховищ, як зазначала А.Ф. Коблицька [18], використовують волок. Його крила виготовляють з бавовняно-паперової делі з розміром вічка 4-6 мм, а мотню – з капронового сита № 10-15. Розміри волока: довжина крил – 3 м, висота – 1 м, довжина мотні 1,5 м, ширина отвору – 1,6. Кутець можна робити не лише з сита, але й з делі, при цьому обшиваючи його з внутрішнього боку марлею. У річці ловлять волоком по течії, роблячи замети на 20-30 кроків. Але як волок, так і малькова сітка, мають ті ж самі недоліки, що і малькова волокуша.
Досить простий у виконанні метод – лов мальковою волокушею – запропонував С.Г. Залумі [14]. Малькова волокуша представляє собою сітку розміром 3,5х2 м. У центрі ця сітка має кишеню, або куль, довільного розміру(0,5- 1 м). Двоє людей беруть кожен за свій край волокуші й тягнуть ї на певну відстань, при цьому мальки потрапляють у куль. Потім волокуша обережно виймається із води, а куль витрушується. Тобто цей метод можна застосовувати у прибережних з ділянках водоймищ. З іншого боку його неможливо застосовувати серед густої рослинності, де і спостерігаються найбільші скупчення молоді риб. Також він не дає можливості виявити її горизонтальний і вертикальний розподіл.
Дуже цікаву методику застосував у своїх дослідах В.Л. Долінський [12]. За допомогою спеціальної підйомної малькової сітки йому вдавалось відловити молодь риб певної ділянки водойми. Він встановлював сітку на дно певної ділянки, яка його цікавила, і через визначений проміжок часу підіймав її таким чином, що кінці сітки опинялися на поверхні раніше за куль. Відповідно всі личинки і мальки, які знаходились над сіткою, виловлювались. Важливість цих дослідів полягає в тому, що можна з впевненістю стверджувати про те, що ці екземпляри потрапили невипадково, оскільки в момент вилову вели себе природно, а не були налякані, як при лові волоком. Але і ця методика не дає точних даних про те, на якій глибині перебували мальки різних видів у певні часи доби, і як вони у цей час рухались. Крім того цю методику важко застосовувати на густозарослих та закоряженних ділянках.
У прибережній зоні молодь риб можна відловлювати також за допомогою ставної малькової сітки та ставними пастками. Будову цих пристроїв добре описали Р.І. Вишнякова та М.А. Брудасова [5]. Ставні малькові сітки характеризуються дуже непоганою вловлювальностю, але їх в основному використовують у проточних водах на чистині. На густозарослих ділянках їх застосовувати дуже важко, до того ж вони, як і ставні пастки, не дають чіткої інформації про вертикальне поширення молоді риб.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.