Видовий склад, поведінка та розподіл молоді риб на мілководдях верхів’я Київського водосховища, страница 7

Примітка: (+) – присутність,  (-) – відсутність, ? – імовірна присутність;

* - зникаючий вид,  ** - рідкісний вид;  *** - нові види-вселенці.

1 – Київське в-ще; 2 – Канівське в-ще; 3 – Кременчуцьке в-ще;

4 – Дніпродзержинське в-ще; 5 – Запорізьке в-ще; 6 –Каховське в-ще.

Таким чином, в наш час іхтіофауна дніпровських водосховищ включає 61 вид та підвид риб, які відносяться до 13 родин (табл.1.2.1). Зі складу іхтіофауни після зарегулювання стоку Дніпра повністю випали дві родини: лососеві та вугреві. Найбільшим різноманіттям представників у водосховищах відрізняються коропові (31 вид), потім ідуть бичкові (9), окуневі (6), оселедцеві (3), в’юнові (3), колюшкові (2), а інші 7 родин: міногові, осетрові, щукові, сомові, тріскові, голкові та атеринові, представлені відповідно лише по одному виду.

РОЗДІЛ 3. Характеристика Київського водосховища

Київське водосховище створено у 1964 році на річці Дніпро в Чернігівській, Київській областях України та Гомельскій області республіки Білорусь при будівництві Київської ГЕС для одержання електроенергії, водопостачання, розвитку судноплавства і рибного господарства. Наповнення водосховища відбувалось з 1964 по 1966 рр.

Площа Київського водосховища складає 92 тис. гектарів. Максимальна глибина 14,5 м, середня – 3,5 м. Площі з глибинами до 1 м складають 18.3 тис. га, або 14,8%, з глибинами 1-3 м – 28,9 тис. га, або 31,2%, з глибинами 3-6 м 29 тис. га, або 31,4%, з глибинами 6-10 м -16,3 тис. га, або 17,6%, з глибинами до 2 м – більше 37 тис. га, або 40%. В більшості своїй водосховище має багато затоків.

Формування іхтіофауни відбувалось за рахунок риб Дніпра. Основні промислові риби: лящ, судак, плоскирка, плітка, а всього понад 14 видів промислових риб. В перші роки проводився меліоративний відлов малоцінних риб. Добування риби проводили підприємства Київської і Чернігівської областей України та Гомельської області республіки Білорусь.

Зйомки 1997 року по обґрунтуванню “врожайності” молоді риб показали, що дуже зменшується питома вага промислових видів риб, зокрема ляща, плітки, краснопірки, окуня тощо. В той же час 46,4% від загальної чисельності приходиться на верховодку. Непромислові види риб складають 14,63%.  Фітопланктон водойми представлений головним чином зеленими і діатомовими водоростями. Інші групи водоростей як профітові, евгленові і синьо зелені мало чисельні (1-5 видів).

Найбільшої чисельності серед зелених, досягли протокові водорості(35 видів). Всього визначено 80 видів водоростей.

Кількісний розвиток фітопланктону високий. Середньосизонна біомаса фітопланктону складає 30,79 г/м3 при чисельності 51504 тис. кл ./л.

Розповсюдження зоопланктону по акваторії водосховища було більш-менш рівномірним. Сумарна біомаса коливалась в межах від 0,614 г/м3 у вершині до 0,835 г/м3 в середній частині.        

ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 4. Матеріали та методи досліджень

Дослідження проводили в травні, липні та у вересні 2009-2010 рр.  на двох базових та трьох проміжних стандартних станціях лівого та правого берегів Київського водосховища (рис. 4.1), згідно запатентованої методики В.М.Трохимця [30]:

правий берег – Апачічі, верхня частина водосховища, базова станція I, N 51013.187’ E 30019.971’; біля села Оташєво, проміжна станція №1, N 51011.990’ E 30023.582’; Страхолісся, проміжна станція №3, N 51004.051’ E 30023.448’;

лівий берег – Сорокошичі, верхня частина, базова станція IІ, N 51011.791’ E 30035.174’; Жемчужне, проміжна станція №2, N 51001.537’ E 30034.783’; Садові ділянки, проміжна станція №4, N 50055.637’ E 30033.606’; Ровжі

Рис. 4.1. Станції постійного моніторингу літоральних гідробіонтів Київського водосховища (карта виготовлена за допомогою програми MapInfo). Примітки: І-VI – базові станції, 1-8 – проміжні станції [30].

Об’єктами досліджень була молодь риб. Всі виловлені об’єкти фіксували 4% розчином формаліну, а потім вивчали в польових та лабораторних умовах за допомогою загальновизнаних методик [3, 11, 16, 23, 25]. Усього провели 30 серії обловів (щорічно по 3 на кожній станції). Лови здійснювали переважно у сонячні дні в першій половині дня, коли не відбувається великих вертикальних коливань води та спостерігається більш-менш постійна швидкість течії.