Постановки мети наукового дослідження. Загальна цільова структура прикладної наукової праці

Розділ 4. ПОСТАНОВКА МЕТИ, ЗАВДАНЬ ТА ПИТАНЬ

Процедуру постановки мети наукового дослідження виконують на етапі ознайомлення з проблемою дослідження і вибору його теми. Остаточне формулювання мети здійснюють, спираючись на результати виконання процедур вибору об'єкта дослідження та обґрунтування його об'єкт-предметної структури.

Мета наукового дослідження є центральним елементом структури та найважливішим методологічним інструментом дослідження. Цим пояснюється особлива увага до процесу її постановки і жорстка однозначність вимог до її формулювання [10].

Мета - один з елементів свідомої діяльності людини, що характеризує мисленнєве передбачення результату діяльності й шляхи його реалізації за допомогою певних засобів [5:762].

Методологічно ключова по відношенню до інших елементів дослідження роль мети пов'язана з її поліфункціональністю. Мета дослідження як передбачення кінцевого результату є основою для: виконання огляду стану вивченості питання дослідження і формулювання висновків, отриманих за результатами огляду; вибору раціонального шляху наукового пошуку, спрямованого на розв'язання досліджуваної проблеми; обґрунтування предметів дослідження; постановки завдань дослідження; визначення необхідного спрямування і широти теоретичного та експериментального пошуку в межах теми дослідження; розробки класифікації явищ, які вивчаються в обсязі об'єкта дослідження; розробки моделі об'єкта, що досліджується, і моделей предметів дослідження; формування загальних висновків та пропозицій щодо використання результатів дослідження; побудови структури викладу наукового звіту до дисертації.

Мета також виконує роль комплексного критерію оцінки: повноти й правильності огляду стану питання дослідження; необхідності та достатності завдань дослідження; необхідності й глибини теоретичних передумов дослідження; повноти й логічності програми експериментального дослідження; ступеня адекватності розробленої теорії та експериментальних досліджень передбачуваному кінцевому результату; повноти й простоти розроблених моделей, класифікацій і логіки розкриття змісту об'єкта дослідження; необхідності та достатності обсягу, глибини й логічності проведення експериментального дослідження; можливості та раціональної сфери застосування результатів проведеного дослідження. Крім того, мета в її співвіднесенні з проблемою дослідження дозволяє визначити: доцільність започаткованого (або вже проведеного) дослідження; його наукову новизну; практичне значення; актуальність виконання самого дослідження; надійність одержаних результатів.

Підкреслимо, що на означену методологічну поліфункціональність мети слід зважати в будь-якому науковому дослідженні, що виконується в обсязі опрацювання конкретної теми.

Звернемо увагу на той факт, що під час викладення мети дослідження у межах конкретної праці дуже часто саме слово "мета" доповнюється різними прикметниками типу: головна, робоча, дальня, основна, провідна, загальна, проміжна, окрема, другорядна, допоміжна, паралельна, найближча, кінцева, конкретна і т.п. Така різноманітність формулювань, навіть при можливій правомірності їх співвіднесення в обсязі конкретної наукової праці, ускладнює сприйняття внутрішніх зв'язків, що мають місце між елементами традиційної цільової структури дослідження.

Тому вважаємо за необхідне з'ясувати місце та роль мети як головного атрибуту складної гіпотетичної системи на прикладі класифікації (рис. 17), яка відображає узагальнену схему багаторівневої цільової структури прикладної наукової праці.

Рис. 17. Узагальнена схема цільової структури прикладного наукового дослідження

Наведена класифікація показує, що, по-перше, для досягнення мети прикладного (теоретико-експериментального) дослідження необхідно реалізувати послідовно дві складових його цільової структури: 1 - мету теоретичного дослідження та 2 - мету експериментального дослідження. Зазначену послідовність відображено на схемі відповідним (зліва - направо) розташуванням складових (1 і 2) мети прикладної наукової праці. Зрозуміло, що експериментальне дослідження (складова 2) може бути виконано лише після проведення відповідного теоретичного дослідження (складова 1) проблеми або, щонайменш, - після розробки певних теоретичних передумов, спрямованих на реалізацію процедур експериментального дослідження. Цим і пояснюється необхідність дотримування вказаної послідовності виконання теоретичного та експериментального досліджень, тобто - послідовність реалізації складових мети наукового дослідження.

По-друге, з класифікації видно, що мета теоретичного дослідження редукується (зводиться) до його окремих завдань: 1.1 - перше завдання, 1.2 — друге завдання, 1.3 — трете завдання. Подібним чином відбувається й редукція мети експериментального дослідження до його окремих завдань: 2.1, 2.1, та 2.3. При цьому завдання теоретичного дослідження також розташовують на схемі у певній (зліва - направо) логічній послідовності, яка передбачає можливість виконання кожного наступного завдання за умов виконання попереднього завдання.

Загальну цільову структуру прикладної наукової праці складають: мету дослідження, на досягнення якої спрямовано мету теоретичного та мету експериментального досліджень, реалізація яких здійснюється шляхом вирішення окремих наукових завдань.