Основними методами розв'язання логічних завдань є дедуктивні та індуктивні методи. Як засоби розв'язання логічних завдань широко використовують логічні принципи методології наукового пізнання, дедуктивні або символічні системи, логічні методи аналізу, символічні мови і т.п. Проте суто логічні завдання в більшості виконуваних досліджень зустрічаються досить рідко. Найчастіше вони є елементами розв'язання теоретичних завдань досліджень різних рівнів (теоретичних, теоретико-прикладних і теоретико-експериментальних).
Статистичні завдання наукової праці вирішуються на основі методів статистичного аналізу, використовуючи апарат математичної статистики. Постановку завдань повного статистичного аналізу в наукових працях із гуманітарного профілю виконують відносно рідко. Проте на основі методів математичної статистики розробляють окремі правила організації експерименту, обробки результатів дослідів, спостережень, вимірів і прийняття рішення на основі наявної обмеженої кількості фактів. Взагалі роль статистичних досліджень у науці важко переоцінити, оскільки її об'єкти, здебільшого, мають імовірнісну природу. Тому, статистичні завдання, як методологічний інструмент, набули у ній статусу важливого засобу для розв'язання проблем експериментального дослідження.
Аналітичні завдання наукових досліджень також виступають, здебільшого, у ролі елементів розв'язання їхніх експериментальних завдань. Розв'язання аналітичних завдань ґрунтується на отриманні достовірно точних експериментальних даних і на математичному описі процесів, що досліджуються, або на математичній формі представлення результатів дослідження. Результати вирішення аналітичних або розрахунково-аналітичних завдань дослідження представляють у вигляді таблиць, графіків» номограм, циклограм і т.п.
Експериментальні завдання наукових досліджень розв'язуються на основі цілеспрямованого керування змінами станів окремих сторін або відношень об'єкта дослідження і точного опису фактів, що відбивають відповідні зміни стану самого об'єкта.
У процесі розв'язання експериментальних завдань використовують емпіричні загальнонаукові методи (спостереження, порівняння, розрахунок, вимірювання), конкретно-наукові методи досліджень (соціологічне спостереження, методи вивчення документальних джерел, метод опитування, методи фонетичного аналізу та інші експериментальні методи) і спеціальні методи (звукозапис, циклографічний, кінографічний, осцилографічний, хронометричний, електрофізіологічний та ін.) Вбачається необхідним ще раз відзначити, що в переважній більшості виконуваних праць у чистому вигляді можна зустріти лише постановку теоретичних та експериментальних завдань. При цьому логічні, статистичні й аналітичні завдання виступають здебільшого в ролі окремих елементів, що забезпечують ефективність та повноту розв'язання і теоретичних, і експериментальних завдань.
Розглянемо далі приклад постановки завдань педагогічного прикладного (теоретико-експериментального) дослідження (рис. 19).
Аналізуючи зміст рисунка, неважко переконатися в тому, що для розв'язання першого завдання, яке має явно теоретичний характер, необхідно щонайменше: виробити мову науки в обсязі конкретного дослідження (тобто використати окремі засоби вирішення теоретичних і логічних завдань); обґрунтувати раціональність застосування існуючих або розробити нові критерії ефективності трудового навчання школярів (тобто вдатися до засобів Розв'язання теоретичних, логічних та аналітичних завдань). Друге завдання можна вирішувати на основі теоретичних, аналітичних і статистичних методів. Третє завдання потребує для свого розв'язання застосування певної Окупності теоретичних, логічних, аналітичних та експериментальних методів.
ТЕМА Оптимізація форм і методів трудового навчання школярів
МЕТА Скорочення витрат часу на трудове навчання школярів шляхом обґрунтування оптимальної системи форм і методів його практичної реалізації
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.