Звернемо також увагу на те, що і в межах багаторівневої структури наукових досліджень (теоретичне, пошукове, прикладне, наукова розробка), і в колі наукових робіт одного рівня завдання будь-якого дослідження може трансформуватися в мету дослідження наступної наукової праці. Цю властивість, яка ґрунтується на органічному взаємозв'язку та наступності процесу наукового пізнання називають відносністю понять мети й завдань.
Тому, виходячи з варіативності та відносності таких понять як об'єкт або предмет і мета або завдання дослідження, неважко за аналогією з рис. 16 (схеми трансформації предметів і аспектів досліджень) побудувати відповідну схему трансформації завдань і питань досліджень у процесі приросту наукового знання, наведену нами на рис. 21.
Рис. 21. Схема трансформації завдань та питань дослідження верхнього ієрархічного рівня в мету досліджень більш низького рівня
Для з'ясування методологічних основ й логіки формування структури та змісту завдань дослідження розглянемо, насамперед, безпосередній зв'язок зазначених завдань із висновками, що отримують у результаті виконання першого розділу наукової праці. Нагадаємо у зв'язку з цим, що логіку й сутність викладу наукових суджень у першому розділі спрямовують на огляд стану проблеми дослідження та аналіз результатів теоретичних й експериментальних робіт із питання дослідження таким чином, щоб встановити ступень вивченості проблеми або питання, що розглядається у науковій праці.
Під час виконання першого розділу наукової праці серед інших з'ясовують й такі питання: 1 — "Що, які боки (або предмети дослідження) об'єкта дослідження вже вивчено?", 2 - "Чи є результати зазначеного вивчення достатньо повними для безпосереднього їхнього використання у праці, що виконується?", З - "Які боки (специфіка функціонування, структурні особливості, зв'язки, явища, процеси, властивості тощо), що входять до складу об'єкта як предмети дослідження, є недостатньо вивченими з погляду мети започаткованої наукової праці?", 4 - "Які боки (предмети), а також особливості побудови й функціонування (аспекти) об'єкта дослідження необхідно теоретично або експериментально вивчати для досягнення мети започаткованої наукової роботи?"
Саме відповіді на ці питання складають змістовну основу висновків по першому розділу, на грунті яких і формують завдання теоретичного та експериментального досліджень, проведення яких необхідне для досягнення мети виконуваної праці. При цьому логіка трансформування висновків у завдання дослідження здійснюється у певній алгоритмічній послідовності, схему якої, складену на прикладі наукової праці на тему "Підвищення ефективності процесу трудового навчання школярів", наведено на рис. 22.
Зауважимо тут, що змістове насичення наведеного прикладу реалізоване у відповідності зі змістом структурного алгоритму виконання огляду стану питання дослідження, зображеного на рис. 8. Зі змісту висновків першого розділу, наведених на схемі, видно, що вони віддзеркалюють ступінь вивченості конкретних питань, які мають безпосереднє відношення до проблеми (теми) дослідження.
При цьому частина висновків, як правило, показує, що в результатах існуючих досліджень установлено загальні або конкретні закономірності, залежності, зв'язки, знання яких необхідне для досягнення поставленої У праці мети. У колонці "полярність висновків" на рис. 22 ця частина висновків відмічена знаком плюс, тобто визначена як така, що має позитивну полярність у зв'язку з достатньою вирішеністю виниклих питань.
Рис. 22. Приклад схеми структурно-змістового алгоритму постановки завдань прикладного дослідження з педагогіки
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.